Вітчизняна професійно орієнтована медіаосвіта у гірничо-видобувних галузях: шляхи поступу

Abstract

У сучасній освіті та науці медіаінформаційна грамотність сприймається як органічна невід’ємна складова і запорука отримання якісної освіти та наукового прогресу. Нині вона успішно розвивається практично в усьому світі завдяки медіаосвітнім технологіям, котрі об’єднує відносно нове поняття – медіадидактика. Разом з тим, шляхи і етапи розвитку професійно орієнтованої медіаосвіти, її темпоральний поступ в різних країнах, мовних спільнотах різний. Для реалізації професійно-орієнтованої медіаосвіти треба зреаліщовувати кілька складників: 1. Достатній для якісного освітнього процесу Банк даних: – національну галузеву термінологічну систему, яка віддзеркалена у системі фахових перекладних і тлумачних словників і дає можливість міжмовного переходу (зокрема, англійські відповідники); – парк сучасних підручників і посібників з галузі, який опирається на національну галузеву термінологічну систему; – галузеві енциклопедичні видання, які крім дефініції дають посутнісний опис технологічних процесів, пристроїв, установок тощо; 2. Розвинені медіа (особливо комп’ютерні, що охоплюють цільові групи), які забезпечують комунікацію через інтернет між учасниками освітнього і науково-дослідного творчого процесу: – власне технічні засоби комп’ютерних медіа (персональні комп’ютери, ноутбуки, планшети, смартфони, відеокамери, роутери, модеми тощо); – програмне забезпечення для відеоконференцій, конференц-зв’язку тощо; – інтернет — всесвітня система сполучених комп'ютерних мереж, що заснована на комплекті Інтернет-протоколів і складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій. Інтернет – фізична основа для розміщення величезної кількості інформаційних ресурсів і послуг. 3. Методико-теоретичний інструментарій медіаосвіти, медіадидактики. В статті послідовно розкриваються ці складники.