Теоретико-методологічні основи трансформації лідерства: від індивідуального до колективного

Abstract

У статті здійснено філософське осмислення трансформації феномену лідерства через призму діалектичного методу. Досліджено еволюцію розуміння лідерства від індивідуалістичної до колективної парадигми, зроблено аналіз феномену лідерства через феноменологічний та герменевтичний підходи, розглянуто його як динамічний процес взаємодії між лідером, послідовниками та контекстом. Увагу приділено ролі лідера в якості каталізатора колективного розвитку, що створює умови для розкриття лідерського потенціалу в інших. Обґрунтовано необхідність переосмислення традиційних організаційних структур та програм розвитку лідерства в контексті сучасних викликів глобалізації та діджиталізації. Запропоновано новий погляд на лідерство як на процес постійної адаптації та колективного навчання, що має важливі епістемологічні та етичні наслідки для розвитку організацій та суспільства в цілому.

The article provides a philosophical understanding of the transformation of the leadership phenomenon through the prism of the dialectical method. The evolution of the understanding of leadership from an individualistic to a collective paradigm was studied, the phenomenon of leadership was analyzed through phenomenological and hermeneutic approaches, and it was considered as a dynamic process of interaction between the leader, followers and the context. Attention is paid to the role of the leader as a catalyst of collective development, which creates conditions for revealing leadership potential in others. The necessity of rethinking traditional organizational structures and leadership development programs in the context of modern challenges of globalization and digitalization is substantiated. A new perspective on leadership as a process of constant adaptation and collective learning is proposed, which has important epistemological and ethical implications for the development of organizations and society as a whole.