Світоглядна концепція зв’язку космосу і людини Володимира Вернадського

Abstract

Стаття присвячена проблемі вивчення космосу, розглядається взаємозв’язок та взаємовплив космосу і людини. Ця проблема сягає своїм корінням у глибоку давнину та знаходить розвиток у вчених різних епох, країн і народів. Ідеї космізму використовувалися ще у дослідженнях давньоіндійської філософії, у філософсько-науковій школі Піфагора (к. 580–500 р. до н.е.). Термін «космос» почав використовуватися у філософських школах Давньої Греції, і Піфагор першим назвав Всесвіт «космосом». Розглядаються вчення античних філософів Аристотеля, Піфагора, Платона, Демокрита та інших про «космос» як упорядковане і гармонійне ціле, яке протиставляється «хаосу». Філософи вбачали у цьому понятті дві функції – упорядковуючу і естетичну. В епоху середньовіччя у дослідженнях Галілео Галілея, Миколи Коперника, Джордано Бруно ідеї космізму продовжували розвиватися і удосконалюватися. Космізм отримав подальший імпульс у фундаментальних теоретичних і практичних розробках відомих українських вчених В. Вернадського, Й. Міхневича, Ю. Кондратюка, М. Барабашова, С. Корольва, які розробляли концепцію зв’язку космосу і розуму, людини і Всесвіту, стверджували необхідність існування і всебічного розвитку людства для впорядкування і розвитку Всесвіту. Сергій Корольов реально відкрив космічну еру, створюючи космічні проєкти та апарати для їх застосування. З’ясовується філософське вчення про ноосферу Володимира Вернадського та його наукові відкриття. Це дало природничу основу для вивчення життя, яке трактується ним як космічне явище. Вернадський став основоположником багатьох наук – біогеохімії, геохімії, радіогеології, автором закону біогенної міграції атомів, закону константності, що було унікальним явищем у ХХ столітті. Окрім досягнень в Україні, вчений відіграв значну роль у науковому розвитку багатьох країн Європи й Америки.

The article is devoted to the problem of studying space, the relationship and mutual influence of space and man is considered. This problem has its roots in ancient times and is developed by scientists of different eras, countries and peoples. The ideas of cosmism were used even in the studies of ancient Indian philosophy, in the philosophical and scientific school of Pythagoras (580–500 BC). The term "cosmos" began to be used in the philosophical schools of Ancient Greece, and Pythagoras was the first to call the universe "cosmos". The teachings of the ancient philosophers Aristotle, Pythagoras, Plato, Democritus and others about the "cosmos" as an ordered and harmonious whole, which is opposed to "chaos", are considered. Philosophers saw in this concept two functions ˗ organizing and aesthetic. During the Middle Ages, in the studies of Galileo Galilei, Nicolaus Copernicus, and Giordano Bruno, the ideas of cosmos continued to develop and improve. Cosmism received further impulse in the fundamental theoretical and practical developments of the famous Ukrainian scientists V. Vernadsky, J. Mikhnevich, Yu. Kondratyuk, M. Barabashov, S. Korolov, who developed the concept of the connection between space and mind, man and the Universe, asserted the necessity of existence and all-round development of humanity for order and development of the universe. Serhii Korolev really opened the space era, creating space projects and devices for their use. The philosophical teaching about the noosphere of Volodymyr Vernadskyi and his scientific discoveries is clarified. This provided a natural basis for the study of life, which he interpreted as a cosmic phenomenon. Vernadsky became the founder of many sciences – biogeochemistry, geochemistry, radiogeology, the author of the law of biogenic migration of atoms, the law of constancy, which was a unique phenomenon in the 20th century. In addition to his achievements in Ukraine, the scientist played a significant role in the scientific development of many countries in Europe and America.