Про внесок академіка Миколи Павловича Барабашова в відкриття харівського планетарію

Abstract

Метою статті є необхідність висвітлити основні принципи та узагальнити пріоритетні напрямки в утворенні харківського планетарію відкритого в 1957 р. Показано, що ідея відкриття планетарію з’явилась у Миколи Павловича Барабашова ще наприкінці 1920-х років. В роботі визначено чинники, які не дозволили відкрити харківський планетарій в той час. Описано, що неодноразові спроби відкриття харківського планетарію не були результативними. Причинами були нестача грошей, Друга світові війна та розруха, спричинена в її результаті, відсутність будівель для утворення планетарію. Досліджено багатогранну громадську діяльність М. П. Барабашова з популяризації астрономічних знань – від гуртків для молодших школьників до читання науково-популярних лекцій з новин астрономії, використання різноманітних астрономічних інструментів, їхніх оптичних різновидів, фізичні властивості небесних тіл, які можна визначати за допомогою цих приладів. Визначено, що Миколі Барабашову вдалося сприяти відкриттю планетарію, використовуючи популяризацію астрономічних знань під егідою Товариства по розповсюдження політичних та наукових знань УРСР, а потім - Товариства «Знання» УРСР. Показано, що відкритий планетарій став для багатьох з його відвідувачів першою науковою площадкою для отримання первісних знань про планетологію, устрій небесної сфери, астрофізики. Планетарій було розміщено в колишній культовій споруді – колишній синагозі, побудованої архітектором Юлієм Цауне для 3-й Харківській єврейській молитовні «Ашкеназим». Після Другої світової війни будівля була в аварійному стані, але її було методом народної будови перебудовано. В цієї будівлі і було відкрито харківський планетарій, який і досі там розташований. Подалі показано розвиток планетарію, наведено основні його добутки та проблеми, засоби та методи просвітницької роботи, причини реконструкції планетарію, зміну його основного та допоміжного обладнання. Показано, що просвітницька робота співробітників планетарію сприяла тому, що більше 20 жителів Харківщини стали космонавтами, а сотні жителів зв’язали своє життя з космонавтикою та астрофізикою.The purpose of the article is to highlight the main principles and summarize the priority areas in the formation of the Kharkiv Planetarium opened in 1957. It is shown that the idea of opening a planetarium appeared in Mykola Pavlovich Barabashov in the late 1920s. The work identifies the factors that did not allow the Kharkiv Planetarium to be opened at that time. It is described that repeated attempts to open a Kharkiv Planetarium were not effective. The reasons were the lack of money, the Second World War and the devastation caused by it, the lack of buildings for the creation of a planetarium. The multifaceted public activity of M. P. Barabashov in popularizing astronomical knowledge is studied - from circles for younger schoolchildren to reading popular science lectures on astronomy news, the use of various astronomical instruments, their optical varieties, the physical properties of celestial bodies that can be determined using these devices. It is determined that Mykola Barabashov managed to promote the opening of the planetarium, using the popularization of astronomical knowledge under the auspices of the Society for the Dissemination of Political and Scientific Knowledge of the Ukrainian SSR, and then the Society "Knowledge" of the Ukrainian SSR. It is shown that the open planetarium became for many of its visitors the first scientific platform for obtaining primary knowledge about planetology, the structure of the celestial sphere, and astrophysics. The planetarium was located in a former religious building - a former synagogue, built by architect Julius Tsaune for the 3rd Kharkov Jewish prayer house "Ashkenazim". After World War II, the building was in a state of disrepair, but it was rebuilt using the folk construction method. The Kharkov planetarium was opened in this building, which is still located there. The development of the planetarium is shown further, its main achievements and problems, means and methods of educational work, reasons for the reconstruction of the planetarium, changes in its main and auxiliary equipment are given. It is shown that the educational work of the planetarium staff contributed to the fact that more than 20 residents of the Kharkiv region became astronauts, and hundreds of residents connected their lives with astronautics and astrophysics.