Комп'ютерна техніка як джерело електронних відходів: екологічні ризики та моделі управління в міжнародній і національній практиці

Abstract

У статті досліджено проблему управління відходами комп’ютерної техніки в Україні в контексті сучасних викликів цифровізації, екологічної безпеки та євроінтеграції. Визначено основні причини зростання обсягів електронних відходів, серед яких ‒ скорочення життєвого циклу комп’ютерних пристроїв, заплановане старіння, технологічна гонитва та активне оновлення апаратного й програмного забезпечення. Особливу увагу надано аналізу ситуації в Україні, де домінує імпорт вживаної техніки з коротким залишковим ресурсом, що зумовлює стрімке накопичення електронного сміття без належної системи його переробки. Розглянуто міжнародні практики менеджменту електронних відходів в країнах ЄС, США та Японії, зокрема впровадження моделей «trade-in», «refurbishment» та принципів циркулярної економіки. На основі порівняльного аналізу підкреслено успішність інтеграції концепції розширеної відповідальності виробника (РВВ) у розвинених державах, що дозволяє ефективно управляти відходами комп’ютерної техніки, зменшуючи екологічне навантаження та сприяючи повторному використанню ресурсів. Водночас в Україні виявлено відсутність системного підходу до відновлення відпрацьованої комп’ютерної техніки, обмеженість інфраструктури, низьку екологічну свідомість населення та неефективне нормативно-правове регулювання. Стаття аргументує доцільність впровадження європейських підходів до управління відходами електричного та електронного обладнання (ВЕЕО), зокрема адаптації Директиви 2012/19/ЄС, розвитку національної системи збору та переробки техніки, створення економічних стимулів для бізнесу та споживачів. Авторами досліджені концепції поетапного переходу до циркулярної економіки в ІТ-секторі України, яка враховує соціально-економічні реалії, потенціал повторного використання техніки та потребу у зниженні екологічного навантаження у поствоєнний період. Отримані результати мають практичне значення для формування ефективної національної політики в сфері екологізації цифровізації, розробки законодавчих ініціатив і програм стимулювання утилізації електронних відходів. The accelerated growth in the use of computer equipment, its premature obsolescence, and rapid technological turnover have led to the accumulation of signifiant volumes of electronic waste, particularly obsolete computers, laptops, monitors, and peripheral devices. This issue has become a global environmental challenge due to hazardous substances such as lead, mercury, and cadmium in electronic components. Improper disposal practices exacerbate the risks of soil, air, and water contamination, posing threats to ecosystems and human health. In Ukraine, the problem is particularly pressing due to the high import rates of used computer equipment, driven by the population’s low purchasing power. While this phenomenon contributes to digitalisation and improves access to information technology, it also accelerates the generation of e-waste. Due to the lack of a national system for sorting and recycling waste electrical and electronic equipment (WEEE), much of this waste is either stored unsafely or discarded with municipal solid waste, exacerbating environmental hazards. Unlike EU countries and the United States, where Extended Producer Responsibility (EPR), eco-design, and circular economy principles are well established, Ukraine remains at the initial stages of developing a systematic e-waste management framework. This paper analyses international strategies, including trade-in programmes, refurbishment, and recycling models implemented by leading global manufacturers such as Apple, Dell, HP, Lenovo, and Microsoft. Particular attention is paid to the feasibility of adapting these models to the Ukrainian context in line with European integration goals. The study demonstrates that comprehensive e-waste management contributes to environmental sustainability and creates economic opportunities by recovering secondary raw materials such as precious metals and high-grade plastics. The research advocates developing a national strategy aligned with EU Directive 2012/19/EU, promoting sustainable digital transformation and environmental modernisation in the post-war recovery period.