Intercultural Sensitivity in Foreign Language Acquisition

Abstract

The current paper is devoted to the intercultural approach to foreign language teaching at higher education institutions. The theoretical and methodological research, conducted in the context of a social cognitive perspective, is currently relevant and arises from the need to clarify an issue of effective learning as a means of integrating into a wider range of strategies, greater complexity of understanding, increased engagement, and self-direction. Developing concepts of themselves as interculturally sensitive language comprehenders, learners go through more positive emotions and affiliation to learning as well as tend to enhance action appropriate to the goals and context of education. Communicative skills are measured through individual language performance that exists due to the cultural awareness of speech act functions (apologies, suggestions, complaints, refusals) and, at the same time, they appear to be an instrument for organizing other cultural domains. Graduates should be prepared for international interaction and cooperation, both at the language and professional level. Lack of foreign language experience that is a background for intercultural erudition, or judging another culture according to one's own values may lead to communication problems. To teach a foreign language taking into account more sense of students’ participation in their field-of-study knowledge community, it is necessary to create an environment of real communication for professional purposes: to organize scientific discussions in a foreign language on key themes, current problems, or research que stions with the involvement of specialists in a particular field; to use field-specific terminology in the classroom via dialogues and monologues, wordplay; to use etymology reference literature on the origin and development of foreign professional words with the aim of enrichment of highly specialized terminology vocabulary.Key words: linguoculturological approach, communicative skills, intercultural sensitivity, field-specific terminology, cultural awareness, term, vocabulary.Статтю присвячено дослідженню аспектології міжкультурного підходу в процесі викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах. Теоретико-методологічна специфіка дослідження в соціально-когнітивному контексті є наразі актуальною й викликана необхідністю визначення засад ефективного навчання, по-перше, як засобу інтеграції в більш розвинутий спектр стратегічних навичок, по-друге, як мотиву для підвищення рівня зацікавленості мовця і його самомотивації. Акцентовано, що, розвиваючи уявлення про себе як про культурно чутливих користувачів цільової мови, студенти переживають більше позитивних емоцій, відчувають прихильність до навчання, а також удосконалюють стратегію іншомовної поведінки, що відповідає цілям і контексту сучасної освіти. З’ясовано, що комунікативні навички вимірюють через індивідуальну мовну діяльність, яка існує завдяки усвідомленню мовцем функцій мовленнєвих актів (вибачення, пропозиції, скарги, відмови), і водночас вони є інструментом організації інокультурних категорій і символів. Випускники повинні бути готові до міжнародної взаємодії і співпраці як на мовному, так і на професійному рівні, оскільки відсутність практики у використанні іноземних мов, яка є передумовою міжкультурної ерудиції, або оцінка іншої культури відповідно до власних цінностей може призвести до проблем у спілкуванні. Доведено, що ефективності викладання іноземної мови з урахуванням важливості участі студентів у наукових і професійних спільнотах сприяє створення середовища реального спілкування іноземною мовою за фахом спеціалізації: організація дискусій іноземною мовою на актуальні теми, обговорення поточних проблем із залученням фахівців відповідної галузі; практика вживання специфічної галузевої термінології через діалоги та монологи, гру слів; задля збагачення словника вузькоспеціалізованої термінології залучення етимологічної літератури для пошуку інформації щодо походження й розвитку іншомовної професійної лексики.