Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7501
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dim
Кафедра "Ділова іноземна мова та переклад" була заснована в грудні 1998 року з ініціативи професорів Михайла Дмитрович Годлевського, Віктора Яковича Заруби, Олександра Сергійовича Куценка та колишнього ректора НТУ "ХПІ", професора Юрія Трохимовича Костенка.
Викладачі кафедри є членами міжнародних професійних організацій викладачів англійської мови, розробляють і упроваджують інтенсивні програми вивчення іноземної мови, які дозволяють випускникам вільно володіти професійною термінологією іноземною мовою.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту соціально-гуманітарних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 11 кандидатів філологічних наук, 6 співробітників мають звання доцента.
Переглянути
Фільтри
Налаштування
Результати пошуку
Документ Specificity of Organizational and Methodological Ensuring the Learning Process in the Information and Educational Environment(Shiny World Corp., 2023) Samoilenko, Oksana; Vyshkivska, Vanda; Prokofiev, Yevhen; Kozlov, YevhenThe article identifies the main trends characterizing the modern educational space; analyzed the content characteristics of the informational educational environment as a pedagogical system that combines informational educational resources, computer learning tools, educational process management tools, pedagogical techniques, methods and technologies. Based on the analysis of the scientific works of leading scientists, the main characteristics of the informational educational environment (variability, contextuality, polyfunctionality, adaptability) are determined, and their explanation is given; the functions of the informational educational environment are determined and the structure is substantiated. It has been proven that the information and educational environment consists of the goals and tasks of the organization of the project process, as well as the program-methodical (normative support for the functioning of the educational system), information-knowledge (a set of competencies), communication (interaction of the subjects of the educational process), technological ( modern teaching aids) components. The specifics of the use of advanced educational technologies in the information and educational environment are clarified. The conclusion that the information and educational environment of higher education institutions in modern conditions solves the following tasks is substantiated: improving the quality of education and the level of professional competence formation; ensuring the availability of educational services; lifelong learning; preparing students for the use of information technologies in an open digital society; increasing the efficiency of the education system in general.Документ Особливості функціонування морфологічних рядів у поетичних текстах Белли Ахмадуліної й Ліни Костенко(Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, 2019) Козлов, Євген Дмитрович; Козлова, Алла ГригорівнаУ статті схарактеризовано особливості функціонування морфолого-синтаксичних рядів у російськомовних і україномовних віршах на прикладі творчості Б. Ахмадуліної й Л. Костенко. Аналіз поетичного матеріалу дає підстави стверджувати, що Б. Ахмадуліна використовує гармонійні ряди нормативної довжини (три-чотирикомпонентні), що зближує її художню систему із системами класичного типу. Л. Костенко регулярно використовує як ряди нормативної, так і ряди ненормативної і навіть надмаксимальної довжини, а також ланцюжки рядів, які взаємодіють, що дозволяє розглядати її поетичний ідіостиль як художню систему вибіркового типу.Документ Про деякі особливості викладання дисципліни "Переклад в галузі інформаційних технологій"(2023) Козлов, Євген ДмитровичДокумент Інформаційно-культурний простір закладу вищої освіти як сфера професійного становлення майбутніх фахівців(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Вишківська, Ванда Болеславівна; Патлайчук, О. В.; Мирошниченко, Вікторія Марківна; Козлов, Євген ДмитровичУ статті здійснено аналіз підходів до визначення сутності та змістового наповнення понять «освітнє середовище», «культурно-освітнє середовище», «культурно-освітній простір», «інформаційно-освітнє середовище», «інформаційно-культурний простір». Доведено, що усі зазначені поняття взаємодіють між собою та забезпечують особистісний рух студента у процесі навчання, набуття ним культурної цілісності. Культурно-освітній простір розуміється як особливим чином організоване соціо-культурне та педагогічне середовище, що цілеспрямовано стимулює розвиток та саморозвиток кожного включеного до нього суб’єкта. Актуалізовано, що інформаційний простір як органічна складова культурно-освітнього простору може бути потрактований як сукупність об'єктів, що вступають в інформаційну взаємодію, а також технологій, які забезпечують цю взаємодію. Використання єдиного інформаційного простору забезпечує безперешкодну взаємодію між усіма учасниками інформаційного обміну. Інформаційний простір суспільства нерозривно пов'язаний із освітнім простором, що обумовило введення в науковий обіг поняття «інформаційно-освітній простір». Його складовою виступає «інформаційно-освітнє середовище», яке трактується як інтегральна педагогічна система, що об'єднує в собі необхідне методичне забезпечення та засоби управління навчальним процесом і забезпечує оволодіння суб'єктом навчання необхідним рівнем професійних компетенцій та особистісних характеристик. В сучасних умовах інформатизації особливої актуальності набуває педагогічний феномен «інформаційно-культурний простір», який виступає як відкрита педагогічна система, що має на меті організацію умов для гуманної цілеспрямованої взаємодії суб’єктів навчання з електронними інформаційно-освітніми ресурсами на користь їх особистісно-культурного розвитку, позитивної соціалізації та професійного становлення.Документ Соціально-культурна обумовленість та педагогічний потенціал реалізації персоналізованого навчання в умовах цифровізації освіти(Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2023) Вишківська, Ванда Болеславівна; Голікова, Оксана Миколаївна; Козлов, Євген ДмитровичУ статті проаналізовано соціально-культурну обумовленість та обґрунтовано педагогічний потенціал реалізації персоналізованого навчання в умовах цифровізації освіти. З՚ясовано, що персоналізоване навчання, будучи особистісно орієнтованим за змістом, спрямоване на оптимізацію умов, що уможливлюють поліпшення результативності освітнього процесу в умовах VUCA-світу шляхом активізації суб՚єктної позиції його учасників. Основу персоналізованого навчання складає інформаційна компетенція як транспрофесійна із властивостями багатовимірності, мобільності, саморозвитку упродовж життя.Документ Лексико-семантичні особливості перекладу німецьких прислів'їв про працю(Видавничий дім "Гельветика", 2022) Гаврилова, Ірина МиколаївнаУ статті розглянуто лексичні та семантичні особливості німецьких прислів’їв про працю. Фразеологізми становлять скарбницю культури кожного народу, адже в них відображається історія народу, його мудрість, особливості побуту та світогляду. Прислів’я є предметом дослідження не тільки лінгвістики, але й історії, культурології, літератури, функціональної лінгвістики. Прислів’я – це влучний образний вислів, який віддзеркалює суть певного процесу, явища і має повчальний зміст. Серед його основних характеристик виділяють стійкість, народність, лаконізм, образність та експресивно-емоційну насиченість. Прислів’я представляє завершену самостійну фразу з повною граматичною структурою. До джерела виникнення прислів’їв дослідники відносять різноманітні ситуації, що пов’язані з побутом, трудовою діяльністю, віруванням людини, а також Біблія, латинські тексти і конкретні історичні персоналії. Прислів’я можна класифікувати за джерелом походження, а також тематично. Тематично прислів’я можна ділити як на групи, так і на підгрупи. Серед способів перекладу прислів’їв виділяють дослівну відповідність, адекватний відповідник, калькування, описовий переклад висловлювання. Спираючись на свій досвід і знання перекладач вибирає той спосіб перекладу, який може точно передати зміст висловлювання вихідного тексту. Прислів’я про працю будь-якої країни відображають загально-національне ставлення до праці. Образність – це одна з найхарактерніших рис німецьких прислів’їв про працю. Традиційність (усталеність), фіксована форма, варіативність, загальність, стислість, метафоричність, стилістична забарвленість – це основні риси німецьких прислів’їв про працю. Здебільшого майже усі німецькі прислів’я про працю мають відповідники в українській мові.Документ Засоби вираження присудка в німецькій мові та особливості його перекладу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Ямпольський, А. В.Документ Казки братів Грімм як прецедентний текст на матеріалі німецького публіцистичного дискурсу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Смоляник, М. С.Документ Граматичні перекладацькі трансформації та їх специфіка в англо-українському науковому перекладі(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Шишкова, Ірина СергіївнаДокумент Термінологічні особливості перекладу англомовних текстів у галузі системного аналізу українською мовою(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Шахматова, Юлія Олександрівна