Алгоритм прийняття рішень у гібридній холакратичній системі з віртуальними ролями

Abstract

Предметом дослідження цієї роботи є процеси прийняття рішень у сучасних гібридних управлінських системах, що базуються на холакратії та включають віртуальні ролі, реалізовані засобами штучного інтелекту (ШІ). Мета роботи полягає в розробці алгоритму прийняття управлінських рішень у гібридній холакратичній структурі, яка об’єднує людські та віртуальні ролі, з урахуванням принципів автономії, прозорості та еволюційного управління. Методологічною основою дослідження є поєднання системного, структурно-функціонального та порівняльного підходів, що дозволило комплексно розглянути процеси прийняття рішень у гібридних управлінських системах, побудованих на принципах холакратії та інтегрованих із віртуальними ролями, реалізованими за допомогою штучного інтелекту. У результаті дослідження сформовано алгоритм ухвалення рішень у холакратичній структурі, який враховує гібридний склад учасників і забезпечує узгоджену взаємодію людських та віртуальних ролей. Запропонований алгоритм базується на модульній моделі участі ШІ в управлінському циклі, що передбачає чіткий розподіл відповідальності, логіку делегування, циклічність оновлення рішень та механізми верифікації ефективності взаємодії. Для інтеграції віртуальних ролей розроблено модель, яка складається з аналітичного, фасилітаційного, контрольно-наглядового, документаційного та еволюційного модулів. Кожному етапу алгоритму відповідає конкретний модуль із визначеними типами віртуальних агентів, що забезпечує не лише функціональний розподіл завдань, а й відповідність принципам автономії, прозорості та еволюційності. Формалізація функцій віртуальних ролей створює основу для подальшої автоматизації управлінських процесів і розроблення відповідних цифрових інструментів. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості їх використання цифровими організаціями, стартапами та ІТ-компаніями, які впроваджують децентралізовані або самокеровані моделі управління. Висновки дослідження підтверджують доцільність інтеграції віртуальних агентів у структури холакратії за умов наявності чіткої моделі ролей, прозорих алгоритмів взаємодії та етичних обмежень автономного ШІ. Отримані результати становлять основу для створення інструментів автоматизації управлінських процесів нового покоління.The subject of this study is the decision-making processes in modern hybrid management systems based on holacracy and incorporating virtual roles implemented through artificial intelligence (AI). The aim of the research is to develop a decision-making algorithm for a hybrid holacratic structure that integrates human and virtual roles, taking into account the principles of autonomy, transparency, and evolutionary governance. The methodological foundation combines systemic, structural-functional, and comparative approaches, which made it possible to comprehensively analyze decision-making processes in hybrid management systems built on holacratic principles and integrated with AI-driven virtual roles. As a result of the study, a decision-making algorithm was developed for a holacratic structure that considers the hybrid composition of participants and ensures coordinated interaction between human and virtual roles. The proposed algorithm is based on a modular model of AI participation in the management cycle, which provides for a clear distribution of responsibilities, defined delegation logic, cyclical updating of decisions, and mechanisms for verifying the effectiveness of interaction. To integrate virtual roles, a model was designed comprising analytical, facilitation, monitoring and oversight, documentation, and evolutionary modules. Each stage of the decision-making algorithm corresponds to a specific module with designated types of virtual agents, ensuring not only functional task distribution but also compliance with the principles of autonomy, transparency, and adaptability. The formalization of virtual role functions establishes a foundation for further automation of management processes and the development of relevant digital tools. The practical significance of the results lies in their potential application by digital organizations, startups, and IT companies that implement decentralized or self-managed management models. The conclusions of the study confirm the feasibility of integrating virtual agents into holacratic structures, provided that there is a clear role model, transparent interaction algorithms, and ethical constraints on autonomous AI. The results obtained constitute a basis for the creation of nextgeneration tools for the automation of management processes.