Формування позитивного іміджу країни в текстах рекламного медіадискурсу

Abstract

У статті розглядаються структурні параметри поняття «імідж країни», характеризуються комунікативно-функціональні особливості текстів сучасного медіадискурсу. Окрема увага приділяється аналізу текстів соціальної реклами як найменш вивченого виду рекламних комунікацій, відзначається «вклад» цих текстів у конструювання позитивного іміджу країни, формулюється низка задач, які покликана вирішувати соціальна реклама. Вивчаються вербальні / невербальні параметри медіатекстів соціальної та комерційної реклами. Конструювання іміджу країни відбувається за допомогою різних інформаційних засобів та технологій, однак, саме рекламні тексти, завдяки їхньому когнітивно-комунікативному й експресивно-сугестивному впливу на суспільну свідомість, вважаються одним з найбільш ефективних засобів формування іміджу. Встановлено, що структуру іміджу країни складають персональні, соціальні й символічні елементи, які можна диференціювати за принципом об’єктивності характеристик та суб’єктивності.

The article describes the structural parameters of the notion «country image», characterizes communicative functional specifications of the texts of modern media discourse. Special attention is paid to the analysis of the texts of social advertising as the least investigated type of advertising communication; the contribution of these texts to positive country image building is emphasized; a set of the problems social advertising is meant to deal with is shown. Verbal and nonverbal means of image construction are studied. The country image is build by means of various media and technologies; however, it is an advertising text due to its cognitive-communicative and expressive-suggestive impact on social consciousness that is considered to be one of the most effective image construction means. It has been found that the country image structure consists of personal, social and symbolic elements which can be differentiated according to the principle of characteristics objectiveness and subjectiveness.