Дискурс християнського паломництва в романі Е.-Е. Шмітта "Le défi de jérusalem"

Abstract

У статті досліджується репрезентація нефікційного християнського паломницького дискурсу в автобіографічному романі сучасного французького письменника Е.-Е. Шмітта «Le déf de Jérusalem». Роман за формою є щоденником паломника, який восені 2022 р. подорожує Святою Землею в складі католицької паломницької групи. Мета статті – на основі літературного аналізу зазначеного твору виявити характеристики сучасного нефікційного літературного християнського паломницького дискурсу. Базовою гіпотезою дослідження є твердження про наявність в тексті роману ознак полідискурсивності, транстекстуальності та інтермедіальності. Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволив виявити прецедентні тексти християнського паломницького дискурсу та описати його як такий, що еклектично поєднує риси нефікційного літературного та релігійного дискурсів. Також за результатом аналізу науково-теоретичних джерел визначено «полідискурсивність», «транстекстуальність» та «інтермедіальність» як характерні риси сучасного літературного дискурсу. Літературний аналіз тексту роману Е.-Е. Шмітта «Le déf de Jérusalem» дозволив констатувати наявність в творі ознак полідискурсивності, транстекстуальності та інтермедіальності. Полідискурсивність в романі реалізується як поєднання літературного нефікційного подорожнього (паломницького) та релігійного дискурсів, а також як наявність у творі елементів інших видів дискурсу, зокрема релігійно-наукового (богословського), історичного, філософського, психологічного дискурсів. Зазначені дискурси в романі чергуються, частково перетинаються, взаємонакладаються. Крім того, у творі було виявлено прояви транстекстуальності (зокрема, такі її різновиди, як паратекстуальність, інтертекстуальність, метатекстуальність, гіпертекстуальність, архітекстуальність), а також інтермедіальності (в таких формах, як екфразіс (музичних та художніх творів), коментар, критика (щодо архітектурних пам’яток); наявність професійних лексики (із сфери музики, театру, архітектури) та художніх прийомів (елементів кінопоетики). The article examines the representation of non-fitional Christian pilgrimage discourse in the autobiographical novel by the famous French writer E.-E. Schmitt ‘Le déf de Jérusalem’. The novel is a diary of a pilgrim travelling to the Holy Land in autumn 2022 as part of a Catholic pilgrimage group. The purpose of the article is to identify the characteristics of contemporary non-fitional literary Christian pilgrimage discourse based on the literary analysis of the above mentioned novel. As the basic hypothesis it is supposed that the text of the novel is characterised by polydiscursivity, transtextuality and intermediality. The analysis of recent studies and publications has made it possible to identify precedent texts of Christian pilgrimage discourse and describe it as eclectically combining the features of non-fition literature discourse and religious discourse. Also, based on the analysis of scientifi and theoretical sources, the authors of the article identify ‘polydiscursivity’, ‘transtextuality’ and ‘intermediality’ as characteristic features of contemporary literary discourse. The literary analysis of E.-E. Schmitt's novel ‘Le déf de Jérusalem’ allows us to state the presence of polydiscursivity, transtextuality and intermediality in its text. Polydiscursivity in the novel is represented as the combination of the traditional literary non-fitional travelogue (pilgrimage) discourse and religious discourse, as well as the presence of elements of other types of discourse in the text, in particular religious scientifi (theological), historical, philosophical, and psychological discourses. These discourses in the novel alternate, partially or completely overlap. In addition, the text of the novel reveals manifestations of transtextuality (in particular, in such varieties as paratextuality, intertextuality, metatextuality, hypertextuality, architecturality), as well as intermediality (in such forms as ekphrasis (of musical and artistic works), commentary and criticism (of architectural monuments); the presence of professional vocabulary (the filds of music, theatre, architecture are represented) and artistic techniques (elements of cinema poetry).