Неологізми в українській мові: тенденції творення та суспільні реакції

Abstract

У статті досліджено процеси неологізації в сучасній українській мові, що відображають динамічний розвиток суспільства, технологічний прогрес, політичні зміни та культурні трансформації. Неологізми, як нові мовні одиниці, відіграють важливу роль у збагаченні лексичного складу мови, пристосуванні її до нових реалій та забезпеченні ефективної комунікації в умовах глобалізації. Систематизовано дані щодо класифікації неологізмів за джерелами походження, способами творення та функціональними характеристиками. Зокрема, проаналізовано такі підходи до творення неологізмів як морфологічне словотворення (суфіксація, префіксація, словоскладання), семантичне розширення значень існуючих слів, запозичення з інших мов, калькування, а також інтернет- та молодіжний сленг як джерело нових слів. Окремо розглянуто роль англіцизмів у формуванні сучасного українського лексикону, що зумовлено активною інтеграцією України у світовий інформаційний простір. У роботі також проаналізовано суспільні реакції на нові лексичні одиниці, включаючи їхнє сприйняття серед різних вікових та соціальних груп. Дослідження показує, що ставлення до неологізмів варіюється від позитивного сприйняття як необхідної частини мовної еволюції до критики та неприйняття через загрозу мовній автентичності та традиційності. У контексті суспільних змін і національної ідентичності окремо висвітлено політичні неологізми, що виникли під впливом соціальних рухів, революційних подій та війни в Україні. Важливою частиною роботи є аналіз впливу цифрових технологій на появу нових слів. Інтернет-простір став потужним каталізатором неологізації, сприяючи швидкому поширенню нових термінів. Зазначено, що неологізми виступають індикаторами соціальних змін, відображаючи потреби суспільства у нових засобах комунікації та самовираження.The article investigates the processes of neologization in the modern Ukrainian language, which reflect the dynamic development of society, technological progress, political changes and cultural transformations. Neologisms, as new linguistic units, play an important role in enriching the lexical composition of the language, adapting it to new realities and ensuring effective communication in the context of globalization. The data on the classification of neologisms by sources of origin, ways of creation and functional characteristics are systematized. In particular, the author analyzes such ways of creating neologisms as morphological word formation (suffixation, prefixation, word compounding), semantic expansion of the meanings of existing words, borrowing from other languages, calquing, as well as Internet and youth slang as a source of new words. The role of anglicisms in the formation of the modern Ukrainian lexicon is also considered, which is due to Ukraine’s active integration into the global information space. The paper also analyzes public reactions to new lexical items, including their perception among different age and social groups. The study shows that attitudes towards neologisms range from positive perception as a necessary part of language evolution to criticism and rejection due to the threat to linguistic authenticity and tradition. In the context of social change and national identity, political neologisms that emerged under the influence of social movements, revolutionary events, and the war in Ukraine are separately highlighted. An important part of the work is the analysis of the impact of digital technologies on the emergence of new words. The Internet space has become a powerful catalyst for neologization, contributing to the rapid spread of new terms. It is noted that neologisms are indicators of social change, reflecting the needs of society for new means of communication and self-expression.