Афористика німецької мови в ґендерному аспекті

Abstract

Статтю присвячено вивченню афористики німецької мови в ґендерному аспекті. Вивчення мовних та мовленнєвих явищ крізь призму ґендерної парадигми нині актуальне, оскільки не суперечить постулатам антропоцентризму, а розширює можливості останнього. Ґендер як соціокультурний конструкт визначається системою норм мовної поведінки у спектрі комунікативних відносин: суб’єкт – інформація – об’єкт – комунікативна ситуація. Кожен відрізок часу створює властивий йому ґендерний стереотип мужності і жіночності під впливом нових відносин, водночас нейтралізує одні його ознаки, акцентує інші. Використання стереотипу як категорії культури, що відтворюється у вербальних і невербальних текстах та є необхідною приналежністю соціуму й оцінюється ним як норма, уже апріорі може забезпечити найбільш ефективний вплив такого афоризму на адресата. У процесі історичного і соціально-культурного розвитку ґендер піддається процесу моделювання, «ламає» старі стереотипи і формує нові традиційні настанови, що відображають розуміння ролі, місця та функцій чоловіків і жінок як в окремо взятому суспільстві, так і у світовому співтоваристві загалом. Експліцитне вираження ґендерного компонента полягає в наявності у структурі афоризму лексеми, що вказує на представника чоловічої чи жіночої статі. Імпліцитне вираження роду в афоризмі зумовлене наявністю в його дефініції (плані змісту) слова, що вказує на певну стать. У процесі дослідження було встановлено, що структурно ґендерний компонент може бути представлений антропонімами, антропометричними лексемами, термінами спорідненості й агентивними. Через інформацію та форму подання інформації у процесі комунікативного акту виникає стереотип чоловічого погляду на світ і його фрагменти з погляду владності, розумності, тактовності, раціональності, ініціативності. Більшість афоризмів орієнтовані на дефініції та оцінки жінок з погляду чоловіка, водночас акцент робиться на таких традиційно приписуваних жінкам пороках, як балакучість, сварливість, дурість і хитрість. Дослі дженням виявлено, що жіноче світобачення представлено фрагментарно.The article deals with the research of aphorism of the German language under the gender aspect. The study of linguistic and speech events through the prism of the gender paradigm is now topical because it does not contradict and perfects the postulates of anthropocentrism. The aim of this scientific work is the linguistic analysis of gender stereotypes in the aphorisms of German. Gender stereotypes are defined as cognitive structures containing socially shared knowledge about the characteristic features of women and men. Gender as a socio-cultural construct is defined by a system of norms of language behavior in the spectrum of communicative relations: subject – information – object – communicative situation. Each period of time creates an inherent gender stereotype of masculinity and femininity under the influence of new relationships, neutralizing some of its features, emphasizing the others. The use of stereotype as a category of culture, which is recreated in verbal and non-verbal texts and is a necessary belonging to society and is assessed by it as a norm already a priori, can ensure the most effective impact of such aphorism on the recipient. In the course of historical and socio-cultural development, gender gives in to the process of modeling, “breaking” old stereotypes and forming new traditional attitudes that reflect an understanding of the role, place and functions of men and women both in a particular society and in the world community as a whole. The explicit expression of the gender component is the presence of a lexeme in the structure of the aphorism that points to a male or female representative. The implicit expression of a genus in the aphorism is predetermined by the presence in their definition (content plan) of a word that indicates a certain sex. The study has found that the structural gender component can be represented by anthropomorphic concepts, anthropometric lexemes, kinship terms, and agency nouns. Through information and the presentation of information in a communicative act, a stereotype of the masculine view of the world and its fragments in terms of power, intelligence, tactfulness, rationality, initiative emerges. Most aphorisms focus on the definition and evaluation of women from a man’s point of view, with an emphasis on the vices traditionally attributed to women, such as speaking, grumpy, stupidity and cunning. The study has found that women’s understanding of the world is fragmented.