Феномен відповідальності в контексті підготовки "цифрового" покоління професіоналів-лідерів

Abstract

Професійна відповідальність має вагоме значення у всіх сферах діяльності людини. Динамічний розвиток суспільства, його всебічна інформатизація, зростаючі вимоги ринку праці потребують посиленої уваги до означеного феномену при підготовці у вищій школі нового покоління професіоналів-лідерів. Найменш розробленими областями щодо відповідальності як педагогічного феномену є конкретизація поняття відповідальності в рамках професійної освіти, визначення її структурних детермінуючих характеристик тощо. Найбільшою складністю дослідження виявився той факт, що дотепер серед наукової психолого-педагогічної спільноти немає єдиної думки щодо професійної відповідальності на предмет того, чи вона є рисою особистості, установкою або властивістю особистості або його системною якістю, почуттям, ставленням до виконуваної роботи тощо. Метою статті став аналіз професійної відповідальності в контексті підготовки принципово нового покоління фахівців-лідерів у процесі їх підготовки в технічному університеті та під час навчання в Центрі Лідерства НТУ «ХПІ»; визначення впливу відповідальності особистості на формування лідерської позиції сучасного фахівця, що в результаті надало можливість додання цієї інтегративної риси особистості до факторно-критеріальної моделі професійно значущих якостей (ПЗЯ) фахівця педагога-лідера. Для досягнення поставленої мети було використано ряд теоретичних та емпіричних методів дослідження: аналіз стану дослідження проблеми в наукових публікаціях; узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду формування відповідальності майбутніх фахівців; вивчення структури відповідальності, показників та критеріїв її сформованості; аналіз основних термінів і понять та взаємозв’язок між ними; метод порівняльного аналізу; добір експериментальних даних проводився на основі тестування з попереднім з’ясуванням доцільності тестів та опитувальників для використання в оцінюванні результатів наукових досліджень з педагогічних наук. Статистична обробка експериментальних даних проводилась інструментарієм кореляційного аналізу. Обчислення і розрахунки здійснювались за підтримки системи комп’ютерної математики MathCad та організаційної програми Excel.

Professional responsibility is significant in all areas of human activity. The dynamic development of society, its total informatisation, the growing demands of the labour market require an increased attention to this phenomenon during the preparation of a new leader-professionals generation in higher education institutions. The least developed areas of responsibility as a pedagogical phenomenon are the concrete specification of the responsibility concept in professional education, definition of its structural determining characteristics, etc. The most difficult aspect of this study was the fact that there is no consensus among the scientific psychological and pedagogical community of whether the professional responsibility is a personality trait, a mental set, a personality feature, a systemic quality, feelings or an attitude to the performed work, etc. The objectives of the article are the following: 1) to analyse the professional responsibility for a fundamentally new generation of leader-professionals training in the process of their education at a technical university and at the Leadership Center of NTU "KhPI"; 2) to determine the impact of personal responsibility on the formation of the leader position among modern specialist, which as a result made it possible to include this integrative personality trait in the factor-criteria model for the teacher as a leader-professional. To achieve the set goal, a number of theoretical methods have been used, namely analysis of the research state of the presented problem in scientific publications; generalization of domestic and foreign experience of responsibility formation among future professionals; study of the responsibility structure, indicators and criteria of its formation; analysis of basic terms and concepts as well as the relationship between them; method of comparative analysis; the selection of experimental data was carried out on the basis of testing with prior clarification of the feasibility of tests and questionnaires for use in evaluating the results of research in pedagogical studies. Statistical processing of experimental data was performed by using correlation analysis tools. The calculations were carried out with the support of the MathCad computer mathematics system and the Excel organizational program.