Постнекласичний період методологічного виміру єдності нелінійного синтезу знань в аспекті розвитку теорій лідерства

Abstract

Розглянуто сутність постнекласичного періоду методологічного виміру єдності нелінійного синтезу знань в аспекті розвитку теорій лідерства. Схарактеризовано особливості нелінійних процесів самоорганізації. Розкрито генезу теорій лідерства у цілісному аспекті та з позицій нелінійного синтезу знань у постнекласичний період. Здійснено аналіз стану дослідження проблеми підготовки нової генерації науково-педагогічних та інженерно-педагогічних кадрів – національної еліти, яка здатна оволодіти новою постнекласичною методологічною освітньо-світоглядною парадигмою. Доведено важливість моделювання міждисциплінарної комунікації, філософської рефлексії та колективної експертизи на прикладі курсів підвищення педагогічної та управлінської кваліфікації науково-педагогічних кадрів.

The essence of the post-modern period of methodological parameters of the unity of non-linear synthesis of knowledge in the aspect of the development of leadership theories is considered. Characteristics of nonlinear processes of self-organization are characterized. The genesis of the theory of leadership in a holistic aspect and from the point of view of non-linear synthesis of knowledge in the post-modern period is revealed. The analysis of the research of the problem of preparation of a new generation of scientific pedagogical and engineering pedagogical cadres, the national elite, capable of mastering the new post-modern methodological educational-worldview paradigm is carried out. The importance of modeling interdisciplinary communication, philosophical reflection and collective expertise on the example of courses for improving pedagogical and managerial qualifications of scientific and pedagogical personnel is proved.