Професор металургії Михайло Карлович Циглер: генеалогічна розвідка

Abstract

Метою статті є дослідження біографії та генеалогії професора металургії Михайла Карловича Циглера. Автори приходять до висновку, що аналіз основних етапів професійної діяльності видатних вчених через використання другорядних джерельних комплексів є перспективним дослідницьким напрямком та дає підстави стверджувати, що в сьогоднішніх умовах, при втраті чималої кількості архівних зібрань, є повністю виправданим при відтворенні основних віх родинних зв’язків та професійної діяльності. Дослідження наукового доробку вченого дозволяє окреслити не лише коло його наукових інтересів, але й визначити співавторів, встановити наукові зв’язки, географію професійної діяльності, оцінити внесок в світову науку. У статті вперше до наукового обігу було залучено корпус документів особистого походження та діловодної документації відомства Міністерства народної освіти другої половини ХІХ - початку металурга та педагога у контексті сімейної історії роду Циглерів. Використання просопографічного методу дозволило виявити найближче оточення вченого, дослідити його наукові та дружньо-сімейні зв’язки, встановити вплив соціально-політичних катаклізмів початку ХХ ст. на особисте життя та подальшу наукову роботу. Залучення до дослідження значної кількості інформаційно довідкового матеріалу дозволила встановити не лише родинні зв’язки вченого, а й визначити причини його професійної мобільності, окреслити специфічні риси його характеру та основні траєкторії професіональної діяльності, становити неточності, які було зроблено окремими дослідниками при спробі описати сімейну історію Михайла Циглера. ХХ ст. Завдяки використанню методики генеалогічного дослідження, зазначені документи дозволили розглянути постать відомого вченого.

The purpose of the article is to study the biography and genealogy of Professor of metallurgy Mikhail Karlovich Ziegler. The authors come to the conclusion that the analysis of the main stages of professional activity of outstanding scientists through the use of secondary source complexes is a promising research direction and gives grounds to assert that in today's conditions, with the loss of a considerable number of archival collections, it is fully justified in reproducing the main milestones of family ties and professional activities. The study of the scientific heritage of a scientist allows us to outline not only the range of his scientific interests, but also to identify co-authors, establish scientific connections, the geography of professional activity, and assess the contribution to World Science. In the article, for the first time, a corpus of documents of personal origin and office documentation of the Department of the Ministry of public education of the second half of the XIX - early XX centuries was involved in scientific circulation. thanks to the use of genealogical research methods, these documents allowed us to consider the figure of a well-known metallurgist and teacher in the context of the family history of the Ziegler family. The use of the prosopographic method made it possible to identify the scientist's immediate environment, study his scientific and friendly-family ties, and establish the influence of socio-political cataclysms of the early twentieth century. personal life and further scientific work. The involvement of a significant amount of information and reference material in the study made it possible to establish not only the family ties of the scientist, but also to determine the reasons for his professional mobility, to outline specific features of his character and the main trajectories of professional activity, to establish inaccuracies that were made by individual researchers when trying to describe the family history of Mikhail Ziegler.