Державна політика України щодо формування та використання соціального потенціалу в умовах Covid-19: quo vadis?
Дата
2020
ORCID
DOI
doi.org/10.32838/TNU-2663-6468/2020.4/14
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Видавничий дім "Гельветика"
Анотація
Останні події засвідчили, що реалізація прав людини й громадянина може відбуватися за різних сценаріїв, які постійно уточнюються державами через поширення вірусу COVID-19. Ці заходи державної політики мають суттєве значення для формування рівня міграції та добробуту громадян, стану освітнього процесу в країні тощо. Усе це свідчить про актуальність наукового дослідження. Метою статті є комплексне дослідження державної політики України щодо формування та використання соціального потенціалу в умовах поширення вірусу COVID-19. В умовах невизначеності світової соціально-економічної кризи й розвитку ковідної пандемії складно робити точні оцінки «міграційних» та «освітніх» наслідків щодо формування та використання соціального потенціалу. Проте деякі наслідки на міжнародному й загальноукраїнському рівнях вже певною мірою окреслюються досить виразно. Безперечно, що в короткостроковому періоді розвиток євроінтеграційного партнерства у сфері міграції набуде прагматичніших меж, але міграційні потоки відновляться, ймовірно, змінивши свою форму. На наш погляд, можливі такі її вияви: збільшиться кількість тіньових трудових відносин; менше будуть дотримуватися права людини й стандарти охорони праці; зросте рівень незаконної торгівлі людьми й інше. Негативні наслідки від таких змін поки складно оцінити. Однак в Україні в середньостроковому періоді (3–4 роки) можна очікувати реалізації таких сценаріїв, що прямо залежать від соціально-економічних заходів державної політики, що вживаються урядом в короткостроковому періоді: 1) оптимістичного; 2) песимістичного. Визначено оптимістичний і песимістичний сценарії державної політики України щодо формування та реалізації соціального потенціалу в умовах поширення вірусу COVID-19. Обґрунтовано заходи за оптимістичного сценарію в освітній і міграційній сферах, що передбачають: акцентування уваги на потребі й підготовці кадрів інноваційних професій і кваліфікованих робітників, надання актуальних знань, у тому числі в дистанційній формі, надання підтримки малому й середньому бізнесу тощо. Доведена парадигмальність міграційних процесів, що вимагає застосування синергетичного підходу. Він покликаний забезпечити трансформацію негативних тенденцій у міграційній сфері, що можуть посилюватися за песимістичного сценарію.
The latest developments demonstrated that the exercise of human and civil rights can take place under different scenarios, which are constantly specified by the states due to the COVID-19 spreading. These measures of state policy are significant for the formation of the country’s level of migration and citizens’ well-being, the condition of educational process, etc. All of this indicates the topicality of this research study. The paper objective is to carry out an overall study of Ukraine’s state policy concerning the formation and the use of social potential under the conditions of COVID-19 spreading. Under the conditions of uncertainty of the global socio-economic crisis and the development of the COVID-19 pandemic, it is difficult to precisely estimate their consequences for migration and education as regards the formation and use of social potential. However, some consequences at the international and all-Ukrainian levels have already started to show up quite clearly. The development of European integration partnership in the field of migration will in the short term definitely acquire more pragmatic lines, but migration flows will resume after, probably, changing their form. In our opinion, the following developments are possible: the quantity of shadow employment will increase; human rights and labour protection standards will be observed less; the level of human trafficking will grow, etc. It is difficult to assess the negative consequences of these changes so far. However, in Ukraine, in the medium term (3–4 years), it is possible to expect the following scenarios to be real, as they directly depend on the socio-economic measures of the state policy taken by the government in the short term: 1) optimistic; 2) pessimistic. The optimistic and pessimistic scenarios of Ukraine’s state policy as regards the formation and implementation of social potential under the conditions of COVID-19 spreading were defined. The measures taken in the fields of education and migration under the optimistic scenario were grounded. They stipulate the focus of attention on the demand in and training of innovation professions specialists and skilled labour, the provision of relevant knowledge, including distantly, the support of small and medium business, etc. The paradigm nature of migration processes, which requires the use of synergetic approach was proved. It is intended to provide the transformation of negative tendencies in the field of migration, which may intensify under the pessimistic scenario.
The latest developments demonstrated that the exercise of human and civil rights can take place under different scenarios, which are constantly specified by the states due to the COVID-19 spreading. These measures of state policy are significant for the formation of the country’s level of migration and citizens’ well-being, the condition of educational process, etc. All of this indicates the topicality of this research study. The paper objective is to carry out an overall study of Ukraine’s state policy concerning the formation and the use of social potential under the conditions of COVID-19 spreading. Under the conditions of uncertainty of the global socio-economic crisis and the development of the COVID-19 pandemic, it is difficult to precisely estimate their consequences for migration and education as regards the formation and use of social potential. However, some consequences at the international and all-Ukrainian levels have already started to show up quite clearly. The development of European integration partnership in the field of migration will in the short term definitely acquire more pragmatic lines, but migration flows will resume after, probably, changing their form. In our opinion, the following developments are possible: the quantity of shadow employment will increase; human rights and labour protection standards will be observed less; the level of human trafficking will grow, etc. It is difficult to assess the negative consequences of these changes so far. However, in Ukraine, in the medium term (3–4 years), it is possible to expect the following scenarios to be real, as they directly depend on the socio-economic measures of the state policy taken by the government in the short term: 1) optimistic; 2) pessimistic. The optimistic and pessimistic scenarios of Ukraine’s state policy as regards the formation and implementation of social potential under the conditions of COVID-19 spreading were defined. The measures taken in the fields of education and migration under the optimistic scenario were grounded. They stipulate the focus of attention on the demand in and training of innovation professions specialists and skilled labour, the provision of relevant knowledge, including distantly, the support of small and medium business, etc. The paradigm nature of migration processes, which requires the use of synergetic approach was proved. It is intended to provide the transformation of negative tendencies in the field of migration, which may intensify under the pessimistic scenario.
Опис
Ключові слова
трудова міграція, епідемія коронавірусу, економіка України, кваліфікована робоча сила, безробіття, state policy, mechanism, formation, implementation, social potential, COVID-19
Бібліографічний опис
Помаза-Пономаренко А. Л. Державна політика України щодо формування та використання соціального потенціалу в умовах Covid-19: quo vadis? / А. Л. Помаза-Пономаренко, Л. М. Грень // Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Сер. : Державне управління. – 2020. – Т. 31 (70), № 4. – С. 88-93.