Проблема застосування моделі гранулярного газу до сипких середовищ

Abstract

Поштовхом до розвитку концепцій «гранулярного газу», «гранулярної рідини», «гранулярної температури» було порівняння Альберта Айнштайна молекули у розчині і твердої часточки суспензії: «...молекула у розчині відрізняється від твердої часточки у суспензії лише своїми розмірами». Розроблений рядом авторів математичний апарат опису сипких середовищ як «гранулярного газу» чи «гранулярної рідини» досить часто застосовується успішно. Але чіткого і загальноприйнятого механізму ідентифікації, вибору сипких середовищ, які найбільш надаються до опису на основі «гранулярного газу», «гранулярної рідини» до сьогодні немає.