Фразеологія сучасної української мови: стан, розвиток, тенденції

Abstract

У статті здійснено науковий аналіз фразеологічного складу української мови в умовах сучасних соціокультурних і комунікативних трансформацій. Актуальність дослідження зумовлена динамічним розвитком мовної системи під впливом глобалізаційних процесів, цифровізації, активного функціонування засобів масової інформації та зміни суспільно-політичного контексту, зокрема пов’язаного з війною. Фразеологічні одиниці розглядаються як важливий компонент мовної картини світу, що акумулює колективний досвід, ментальні установки, цінності та культурно-історичну пам’ять українського народу. У роботі розглянуто наукові підходи до вивчення фразеології, зокрема антропоцентричний, когнітивний і лінгвокультурологічний. Проаналізовано внесок сучасних українських мовознавців у дослідження сталих висловів, окреслено проблемні аспекти, що залишаються недостатньо опрацьованими, зокрема питання системного опису новітніх фразеологічних утворень, їх нормативності та лексикографічної фіксації. Особливу увагу приділено функціонуванню фразеологізмів у медійному та цифровому просторі. З’ясовано, що засоби масової інформації, соціальні мережі, блоги та онлайн-комунікація загалом є потужним джерелом появи нових сталих висловів і трансформації традиційних. Подано характеристику семантичним, стилістичним та прагматичним змінам фразеологічних одиниць у сучасному дискурсі, зокрема їх використання з метою емоційного впливу, формування оцінки та маніпуляції увагою адресата. Проаналізовано роль фразеологізмів у заголовках медіатекстів як ефективного інструмента комунікативного впливу. У статті також розглянуто процеси запозичення та калькування фразеологічних моделей з інших мов, насамперед англійської, а також виникнення нових сталих висловів унаслідок соціально-політичних подій і розвитку масової культури. Показано, що сучасна українська фразеологія поєднує ознаки усталеності та, водночас, тенденції до змін, зберігаючи при цьому національну специфіку. Зроблено висновок, що фразеологія є не лише мовним, а й культурним феноменом, який активно реагує на зміни в суспільстві та відображає їх у мовній формі. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язаних із вивченням фразеологізмів у цифровій комунікації, їх когнітивного потенціалу та ролі у формуванні сучасної мовної картини світу.

The article presents a comprehensive scholarly analysis of the phraseological system of the Ukrainian language in the context of contemporary sociocultural and communicative transformations. The relevance of the study is determined by the dynamic development of the language system under the inflence of globalization, digitalization, the intensive functioning of mass media, and changes in the sociopolitical context, particularly those related to the war. Phraseological units are examined as an essential component of the linguistic worldview that accumulates collective experience, mental attitudes, values, and the cultural and historical memory of the Ukrainian people. The paper summarizes key scientifi approaches to the study of phraseology, including anthropocentric, cognitive, and linguocultural perspectives, which allow phraseological units to be interpreted as carriers of conceptual and symbolic information. The contribution of contemporary Ukrainian linguists to the study of fied expressions is analyzed, and problematic issues that remain insuffiently explored are identifid. These include the lack of a systematic description of newly formed phraseological units, questions of their normativity, and their lexicographic documentation. Special attention is paid to the functioning of phraseological units in the media and digital space. It is shown that mass media, social networks, blogs, and online communication in general constitute a powerful source of the emergence of new fied expressions and the transformation of traditional ones. The article examines semantic, stylistic, and pragmatic changes in phraseological units within modern discourse, particularly their use as a means of emotional inflence, evaluation, and manipulation of the recipient’s attention. The role of phraseological units in media headlines is analyzed as an effctive tool of communicative impact that enhances expressiveness and attracts audience interest. The study also addresses the processes of borrowing and calquing phraseological models from other languages, primarily English, as well as the emergence of new phraseological units as a result of sociopolitical events and the development of mass culture. It is demonstrated that modern Ukrainian phraseology combines features of stability and openness to change while preserving its national specifiity and cultural uniqueness. The article concludes that phraseology is not only a linguistic but also a cultural phenomenon that actively responds to social changes and reflcts them in linguistic form. Prospects for further research are outlined, particularly in the areas of phraseology in digital communication, its cognitive potential, and its role in shaping the modern linguistic worldview. These aspects confim the importance of phraseological units as signifiant elements that structure language, culture, and communication in contemporary Ukrainian society.