Розрахунок фондовіддачі за фінансовою звітністю НП(С)БО України та сучасні тенденції її оцінки і аналізу

Abstract

Мета статті – дослідити ступінь впливу методики розрахунку і оцінки фондовіддачі на результати аналізу. Удосконалити практичні рекомендації щодо моніторингу оборотності основного капіталу з урахуванням цілей аналізу і галузевої специфіки підприємства. Для виявлення та систематизації суттєвих характеристик різних методик оцінки та аналізу фондовіддачі були використані системно-структурні і логіко-аналітичні методи дослідження. Інформаційною базою для емпіричного розвідувального графічного аналізу послужили дані фінансової звітності українських підприємств КВЕД 55.10, а також статистична інформація Державної Служби Статистики України. Існують різні підходи до конструювання формули фондовіддачі. При виборі знаменника формули необхідно враховувати цілі аналізу. Фінансовий моніторинг та оцінювання ефективності інвестицій в фіксований капітал доцільно проводити за формулою фондовіддачі, в знаменнику якої – залишкова вартість основних засобів. Якщо ж аналіз проводиться в інтересах подальшого прийняття технічних і техніко-економічних управлінських рішень, то доцільніше використовувати формулу фондовіддачі, в знаменнику якої – первісна вартість основних засобів. Різниця між фондовіддачею за первісною і залишковою вартістю основних засобів, як правило, значно більше різниці між їх темпами росту. При діагностиці динаміки і тенденцій зміни фондовіддачі, вибір в якості знаменника формули фондовіддачі первісної чи залишкової вартості основних засобів, очевидно, не робить істотного впливу на результати аналізу. Нормативні значення коефіцієнта фондовіддачі відсутні; цей показник дуже сильно розрізняється залежно від галузевої приналежності підприємства. При проведенні аналізу доцільно порівнювати рівень і тенденцію зміни фондовіддачі з середньогалузевими значеннями. Результати дослідження сприяють усуненню можливих протиріч між цілями аналізу і обраною методикою моніторингу оборотності фіксованого капіталу. Удосконалено підхід до вибору способу розрахунку і оцінки фондовіддачі з урахуванням цілей аналізу і галузевої специфіки підприємства. Подальші дослідження можуть бути пов'язані з проведенням емпіричних спостережень, спрямованих на уточнення кількісних і якісних показників впливу методики розрахунку фондовіддачі на результати аналізу.

The purpose of the article is to investigate the degree of influence of the calculation methodology and the estimation of return on assets on the results of analysis. To improve practical recommendations for monitoring the turnover of fixed capital, taking into account the objectives of the analysis and industry specificity of the enterprise. To identify and systematize the essential characteristics of different methods of evaluation and analysis of capital productivity, system-structural and logical-analytical methods of research were used. The information base for empirical reconnaissance graphical analysis was provided by the financial statements of Ukrainian enterprises KVED 55.10, as well as statistical information of the State Statistics Service of Ukraine. There are various approaches to the construction of the return on assets formula. When choosing the denominator of the formula, it is necessary to take into account the analysis objectives. Financial monitoring and evaluation of the effectiveness of investments in fixed capital is advisable to carry out by the formula of capital productivity, in the denominator of which is the residual value of fixed assets. If the analysis is conducted in the interests of further adoption of technical and technical and economic management decisions, it is more appropriate to use the return on capital ratio, in the denominator of which - the initial value of fixed assets. The difference between capital productivity on the initial and on the residual value of fixed assets, as a rule, is much greater than the difference between their growth rates. When diagnosing the dynamics and trends in the change in return on assets, the choice as a denominator of the return on assets ratio of the original or residual value of fixed assets obviously does not have a significant effect on the results of the analysis. Normative values of the coefficient of return on assets are absent; this indicator is very different depending on the branch of the enterprise. When carrying out the analysis, it is expedient to compare the level and the trend of the change in the return on assets with the average industry values. The results of the research contribute to the elimination of possible contradictions between the objectives of the analysis and the chosen methodology for monitoring the turnover of fixed capital. The approach to the choice of the method of calculating and estimating the return on assets has been improved taking into account the objectives of the analysis and the sectoral specifics of the enterprise. Further studies may be related to the conduct of empirical observations aimed at clarifying the quantitative and qualitative indicators of the impact of the methodology of calculating the return on assets to the results of the analysis.