Історія науки й техніки

Abstract

У сучасному світі наука та техніка відіграють визначальну роль. Умови глобалізації та інтеграції призводять до потреби переосмислення методів і підходів у викладанні природничих, технічних і гуманітарних наук. В історії освіти найбільш значущим завданням стає відродження історичних подій та досягнень, надаючи їм глибокого сенсу та відчуття живої спадщини. Сучасна політехнічна освіта має на меті не тільки сформувати певний набір знань, навичок і забезпечити фахівця у вузький предметно-практичний галузі, але й сприяти формуванню високорозвиненої, гармонійної особистості. У напрямку міждисциплінарного синтезу та інтеграції, які набувають актуальності у сучасній науці, важливо закласти підвалини цілісного наукового світогляду студента, завдяки яким можна здолати розрив між соціогуманітарними, природничими та технічними дисциплінами. Курс історії науки й техніки покликаний дати цілісну картину пізнавальної діяльності, теоретичних здобутків і практичних втілень в історії розвитку людської культури і цивілізації. У межах курсу розглядаються основні етапи наукових уявлень із найдавніших часів до сучасності. Наявні дослідження у галузі природознавства мають широкий контекст і нерозривно пов'язані з гуманітарною проблематикою. Знання, набуті студентами, впливають на виховання спеціалістів вищої кваліфікації, на формування духовно багатих особистостей, на розуміння ними природи інтелектуальної діяльності та розвивають їхнє критичне мислення. Також, важливо врахувати роль хімічних технологій у сучасному світі. Харчові технології відносяться до прадавніх технологій. Перші люди розвивали методи приготування їжі, що включали обробку їжі на відкритому вогні, живлення рослинами, ягодами, м’ясом та рибою. У Середньовіччі харчі стали важливою частиною культури та суспільства. Тут виникли перші рецепти та методи консервації їжі, включаючи соління, копчення та використання спецій. З періоду великих географічних відкриттів та контакту із новими культурами прийшли нові продукти та страви, що вплинули на харчування у різних регіонах світу. Впровадження технологій, таких як консервація, заморожування, пастеризація та інші, змінило способи обробки та зберігання їжі. Треба зазначити, що біотехнологічні процеси здавна використовуються у виробництві їжі, виготовленні кисломолочних продуктів, виноробстві та інших галузях. Проте, з середині 19 ст. Луї Пастер своїми дослідженнями підкріпив ці традиційні процеси науковими обґрунтуваннями, встановивши зв’язок між процесами бродіння та діяльністю мікроорганізмів, тим самим надав біотехнології наукову основу. У 1940–1950-ті рр. був досягнутий значний прорив з біосинтезом пеніцилінів шляхом ферментації, що відзначилось початком ери антибіотиків. Цей досягнутий прогрес стимулював розвиток мікробіологічного синтезу та створення мікробіологічної промисловості. У 1960–1970-ті рр. почався активний розвиток клітинної інженерії, що відкрив широкі можливості для операцій з клітинами та генами, сприяючи створенню нових видів клітин і мікроорганізмів для виробництва корисних речовин. У сучасному світі харчові технології це використання біотехнології для покращення врожаю, генетично модифікованих організмів, виробництво штучних добавок та підсилювачів смаку, а також суворий контроль якості та безпеки харчових продуктів. Треба додати, що історія розвитку хімічних технологій, таких як переробка нафти і газу, а також виробництво та переробка твердого палива, є важливою частиною науково-технічного прогресу. Періоди нагромадження та інтенсивного використання кам’яновугільних видів не мають собі рівних за тривалістю порівняно з існуванням людства. Кам’яновугільні родовища, що формувалися мільйони років, можуть бути оцінені на десятки, а навіть сотні мільйонів років. Активне використання кам’яновугільних ресурсів розпочалося менше ніж 270 років тому. Історія світової нафтовидобувної промисловості обмежується всього лише близько 150 років, а газової промисловості – менше 100 років. Ці технології здебільшого здобули надзвичайного значення у ХХ ст. й продовжують посідати чільне місце і надалі. Вони сприяють виробництву пального, що є важливим для енергетики та інших галузей промисловості. Розвиток цих технологій важливий для забезпечення сучасного суспільства енергією та хімічними продуктами, і вивчення їхньої історії сприяє розумінню сучасних економічних та технологічних викликів.