Psychological stress and transformation of students' attitudes towards learning foreign languages in the context of the ongoing war in Ukraine

Abstract

The article analyses how psychological stress caused by the long lasting war in Ukraine transforms students’ attitude towards learning foreign languages. The relevance of the study is determined by the need to re-evaluate the role of foreign language education in times of chronic instability, when the learning process takes place against a background of constant anxiety, emotional ehaustion and traumatic experiences. Special attention is paid to the analysis of psychological barriers, in particular language anxiety, fear of making mistakes, reduced confidence in one’s own skills, as well as their inter-relation with motivational factors. The theoretical section suggests evidence that war creates a paradoxical socio-psychological context where a foreign language ceases to be merely an academic discipline but acquires existential, instrumental, and self-identifying significance. Students view language learning as a means of survival, adaptation, professional mobility and maintaining control over their own life prospects. This results in a simultaneous increase in motivation for language learning and strengthening of affective barriers, which questions concepts of the linear correlation between emotional state and academic performance. The empirical part is based on the results of a survey taken among students at National Technical University “Kharkiv Polytechnic Institute”. We analysed whether language anxiety, fear of making mistakes, and confidence in one’s own language skills differ depending on age, residence area and language proficiency. The results show that, despite high levels of stress, the overwhelming majority of students demonstrate stable or increased motivation to learn foreign languages. It was found that fear of making mistakes is mainly intrinsic and not related to possible critical attitudes on the part of teachers or classmates, while the teacher’s support and a safe learning environment act as compensatory factors. The study shows that in wartime, a foreign language performs not only a cognitive but also a psychological function, acting as a resource for self regulation, emotional stability, and maintaining personal agency. The study concludes that there is a need to integrate psychologically-oriented, error-tolerant and supportive methods into foreign language teaching in crisis-time educational contexts. The results obtained can be used to develop adaptive pedagogical strategies aimed at increasing student resilience and the effectiveness of foreign language learning under conditions of prolonged stress.У статті досліджується вплив психологічного стресу, спричиненого тривалою війною в Україні, на трансформацію ставлення студентів до вивчення іноземних мов. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю переосмислення ролі іншомовної освіти в умовах хронічної нестабільності, коли навчальний процес відбувається на тлі постійної тривоги, емоційного виснаження та травматичного досвіду. Особлива увага приділяється аналізу психологічних бар’єрів, зокрема мовної тривожності, страху допущення помилок, зниження впевненості у власних здібностях, а також їх взаємодії з мотиваційними чинниками. У теоретичному блоці обґрунтовано, що війна формує парадоксальний соціально-психологічний контекст, у якому іноземна мова перестає бути виключно академічною дисципліною та набуває екзистенційного, інструментального й ідентифікаційного значення. Вивчення мови розглядається студентами як засіб виживання, адаптації, професійної мобільності та збереження контролю над власною життєвою перспективою. Це зумовлює одночасне зростання мотивації до мовного навчання та посилення афективних бар’єрів, що ставить під сумнів лінійні уявлення про взаємозв’язок між емоційним станом і навчальною успішністю. Емпірична частина ґрунтується на результатах опитування студентів НТУ «ХПІ». Проаналізовано вікові, територіальні та рівневі відмінності у проявах мовної тривожності, страху помилки та впевненості у власних мовних здібностях. Результати свідчать, що, попри високий рівень стресу, переважна більшість студентів демонструє стабільну або підвищену мотивацію до вивчення іноземних мов. Виявлено, що страх помилки має переважно внутрішній характер і не пов’язаний із критичним ставленням з боку викладачів чи одногрупників, тоді як підтримка викладача та безпечне навчальне середовище виконують компенсаторну функцію. Дослідження показує, що іноземна мова в умовах війни виконує не лише когнітивну, а й психологічну функцію, виступаючи ресурсом саморегуляції, емоційної стабілізації та збереження суб’єктності. Зроблено висновок про необхідність інтеграції психологічно орієнтованих, помилкотолерантних та підтримувальних методик у викладання іноземних мов у кризових освітніх контекстах. Отримані результати можуть бути використані для розроблення адаптивних педагогічних стратегій, спрямованих на підвищення стійкості студентів та ефективності іншомовного навчання в умовах тривалого стресу.