Проблема трансформации оснований науки в революционно-эволюционной и дискретной моделях

Abstract

Проаналізовано проблему трансформації засад науки в революційно-еволюційній та дискретній моделі. Показано, що до взаємопов’язаних компонентів науки: наукового співтовариства, процесу дослідження, методу дослідження і наукового знання можна застосовувати поняття "прогрес", а також "динаміка" і "розвиток". У революційно-еволюційній моделі наукова теорія постає як строго організована концептуальна система, яка формується під впливом природного відбору (помилкові теорії відсіються в результаті відбору). Відзначимо, що стадії еволюції і революційних переходів у таких моделях досить добре поєднуються. У дискретній моделі висувається "сітчаста модель обґрунтування" (reticulated model), яка намагається врахувати як дискретні, так і континуальні вимірювання розвитку наукового знання і тим самим ввести критерій, що визначає межу між дискретністю і кумулятивністю.

The article analyzes the problem of the transformation of science bases. It is argued that the interrelated components of science: scientific community, research process, research methods and scientific knowledge can apply the concept of "progress" and "dynamics" and "development". There is a strictly organized conceptual system that shaped by natural selection (false theory erroneous theories are eliminated) in the revolutionary-evolutionary model of scientific theory. The author notes that the stage of evolution and revolutionary transitions in such models join quite well together. In the discrete model the reticulated model of reasoning is advanced. It tries to take into account both discrete and continual measurement of scientific knowledge and thereby introduce a criterion that defines the boundary between discreteness and cumulativeness.