Теоретико-методологічні засади соціологічного аналізу концепту "character assassination"

Abstract

У статті здійснено соціологічний аналіз теоретико-методологічних засад дослідження концепту character assassination (СА) як специфічної форми соціальної дії та комунікативної практики, спрямованої на підрив репутації, довіри й соціальної легітимності індивідів, груп або інституцій. CА розглядається як інструмент політичної чи медійної боротьби, як комплексний соціальний процес, вбудований у структури влади, символічного домінування та управління соціальними уявленнями. Особливу увагу приділено систематизації основних теоретичних підходів до вивчення цього феномену - риторичного, соціопсихологічного та соціокультурного, - а також окресленню їхніх аналітичних можливостей і обмежень для соціологічного знання. Показано, що попри домінування комунікаційних і психологічних інтерпретацій, СА залишається недостатньо концептуалізованою в соціології як механізм формування стигматизації, підтримання соціальних ієрархій та відтворення владних відносин. У роботі наголошується на евристичному потенціалі соціокультурної перспективи, яка дозволяє аналізувати СА як процес взаємодії між акторами, медіа та аудиторіями в конкретних соціальних контекстах. Залучення теорії соціальної драматургії, теорії соціальних полів і структураційного підходу обґрунтовує можливість дослідження цього феномену на мікро-, мезо- та макрорівнях соціальної реальності. Окремо підкреслено релевантність проблематики СА для аналізу сучасних інформаційних конфліктів, цифрових медіа та умов воєнного часу. Стаття формує методологічне підґрунтя для подальших емпіричних досліджень СА у соціології політики, медіа та репутаційного управління, а також сприяє уточненню понятійного апарату й аналітичних рамок вивчення цього явища в українському соціальному контексті.

The article presents a sociological analysis of the theoretical and methodological foundations for studying the concept of character assassination (СА) as a specifi form of social action and communicative practice aimed at undermining reputation, trust, and social legitimacy of individuals, groups, or institutions. CА is considered not only as a tool of political or media struggle, but also as a complex social process embedded in structures of power, symbolic domination, and the management of social perceptions. Special attention is paid to the systematization of the main theoretical approaches to the study of this phenomenon the rhetorical, socio-psychological, and socio-cultural approaches - as well as to outlining their analytical capacities and limitations for sociological knowledge. It is shown that, despite the dominance of communication-based and psychological interpretations, СА remains insuffiently conceptualized in sociology as a mechanism of stigmatization, maintenance of social hierarchies, and reproduction of power relations. The article emphasizes the heuristic potential of the socio-cultural perspective, which makes it possible to analyze СА as a process of interaction between actors, media, and audiences within specifi social contexts. The use of social dramaturgy theory, fild theory, and the structuration approach justifis the possibility of studying this phenomenon at the micro-, meso-, and macro-levels of social reality. Particular attention is given to the relevance of character assassination for the analysis of contemporary information conflcts, digital media, and wartime conditions. The article provides a methodological basis for further empirical research on character assassination in the sociology of politics, media studies, and reputation management, and contributes to the clarifiation of conceptual tools and analytical frameworks for studying this phenomenon in the Ukrainian social context.