Гносеологічний вимір освітньої стратегії для майбутнього

Abstract

Автори намагаються проаналізувати можливі підстави для формування моделі освіти майбутнього. Спираючись на теоретичні розробки Нового часу і Просвітництва, зроблено висновок, що основою будь-яких освітніх стратегій залишаються філософські засади у вигляді теоретичного напрацювання видатних мислителів-філософів і мислителів-педагогів. Один із вимірів освітніх стратегій – гносеологічний – залишається найпотужнішим і в сучасних умовах кризи освіти і формування майбутньої нової її парадигми. При вибудові моделі майбутньої освіти автори пропонують орієнтуватися на такі блоки: блок, який буде визначати основи мотивацій щодо формування суб’єктів навчання; блок, який прив’язаний до факторів, що впливають на гносеологічну ситуацію сучасності в освіті і вказують на необхідні трансформації самого процесу навчання, центральним стрижнем якого є поєднання методології з аксіологією, а когнітивні компетенції – з ціннісними. Оскільки науковість стала виконувати роль головного критерію при оформленні та передачі знань, підвищується роль наукової раціональності з урахуванням її особливого значення у формуванні принципів методологічного характеру навчання. Тому в центрі уваги опинилася тема мислення і тема свідомості, зокрема ство рення певних полів свідомості з метою виходу на певні сенси. Стан якості думки, яка переживається суб’єктом навчання, прямо і опосередковано вказує на очікування змін у мисленні. В освіті це виявляється у пошуку розу мових конструкцій, передусім, методологічного характеру, що активізує різного роду методологію.

The authors try to analyze the possible grounds for the formation of the education model of the future. Based on the theoretical developments of the New Age and the Enlightenment, it was concluded that the basis of any educational strategies remains the philosophical foundations in the form of the theoretical work of outstanding thinkers-philosophers and thinkers pedagogues. One of the extinctions of educational strategies – the epistemological one – remains the most powerful even in the modern conditions of the crisis of education and the formation of its future new paradigm. When building a model of future education, the authors suggest focusing on the following blocks: a block that will determine the basis of motivations for the formation of subjects of study; block, which is tied to the factors that influence the epistemological situation of modern times in education and indicate the necessary transformations of the learning process itself, the central core of which is the combination of methodology with axiology, and cognitive competences with value ones. Since scientificity began to play the role of the main criterion in the design and transfer of knowledge, the role of scientific rationality increases, taking into account its special importance in the formation of the principles of the methodological character of education. Therefore, the focus was on the theme of thinking and the theme of consciousness, in particular, the creation of certain fields of consciousness in order to reach certain meanings. The state of the quality of thought experienced by the subject of learning directly and indirectly indicates the expectation of changes in thinking. In education, this manifests itself in the search for mental constructions, primarily of a methodological nature, which activates various types of methodology.