Modeling of cutting tools wear for lathes
Дата
2020
ORCID
DOI
doi.org/10.20998/2078-7405.2020.93.15
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"
Анотація
A mathematical model to estimate the average number of parts, processing which is possible to achieve the criterion of maximum allowable wear on the back of the cutter heavy lathe, and the maximum allowable amount of tool material, removed from the front surface of the tool. Experimental equipment for measuring tool wear has been developed. Insert wear curves derived from industrial test results. Confirmation of the adequacy of the models of the instrument gives a possibility of their adjustment to the basic criteria of their dullness.
Для визначення періоду стійкості інструменту, а також базових показників процесу його експлуатації, які характеризують зношування інструменту, розроблено математичні залежності зношування різального інструменту по передній та задній поверхням від параметрів його експлуатації на важких верстатах. Для перевірки адекватності моделей зношування проведені експериментальні дослідження зміни геометричної форми різального клину методом неруйнівного контролю за допомогою спеціально розробленого приводу. Вимірювались геометричні розміри лунки зношування по передній поверхні. В результаті досліджень проаналізовані види відмов інструменту та побудовано криві зношування різальних пластин в умовах виробництва. Запропоновано методику розрахунку величин зношування контактних передньої та задньої поверхонь на основі енергетичної теорії зношування, що дозволяє визначити такі характеристики зношування різця, як величина й форма фаски зношування на його задній поверхні, величина радіального зношування, геометричні розміри й форма лунки зношування на його передній поверхні. Розроблено математичну модель для оцінки середньої кількості деталей, при обробці яких, можливе досягнення критерію максимально допустимого зносу на задній поверхні різця важкого токарного верстату та максимально допустимої кількості інструментального матеріалу, що знімається передньою поверхнею інструменту. Величина розбіжності розрахованої форми зношеного різального клину від певної, здобутої експериментальним шляхом, не перевищує 10%. Підтвердження адекватності моделей зношування інструменту дає змогу використовувати їх для розрахунку базових показників критеріїв його затуплення. Запропонована методика визначення розмірної стійкості різального інструменту з заданною імовірністю.
Для визначення періоду стійкості інструменту, а також базових показників процесу його експлуатації, які характеризують зношування інструменту, розроблено математичні залежності зношування різального інструменту по передній та задній поверхням від параметрів його експлуатації на важких верстатах. Для перевірки адекватності моделей зношування проведені експериментальні дослідження зміни геометричної форми різального клину методом неруйнівного контролю за допомогою спеціально розробленого приводу. Вимірювались геометричні розміри лунки зношування по передній поверхні. В результаті досліджень проаналізовані види відмов інструменту та побудовано криві зношування різальних пластин в умовах виробництва. Запропоновано методику розрахунку величин зношування контактних передньої та задньої поверхонь на основі енергетичної теорії зношування, що дозволяє визначити такі характеристики зношування різця, як величина й форма фаски зношування на його задній поверхні, величина радіального зношування, геометричні розміри й форма лунки зношування на його передній поверхні. Розроблено математичну модель для оцінки середньої кількості деталей, при обробці яких, можливе досягнення критерію максимально допустимого зносу на задній поверхні різця важкого токарного верстату та максимально допустимої кількості інструментального матеріалу, що знімається передньою поверхнею інструменту. Величина розбіжності розрахованої форми зношеного різального клину від певної, здобутої експериментальним шляхом, не перевищує 10%. Підтвердження адекватності моделей зношування інструменту дає змогу використовувати їх для розрахунку базових показників критеріїв його затуплення. Запропонована методика визначення розмірної стійкості різального інструменту з заданною імовірністю.
Опис
Ключові слова
cutting edge, cutting temperature, adhesive wear, the adequacy of the models, ріжуча кромка, температура різання, адгезійне зношування, адекватність моделі
Бібліографічний опис
Klymenko, G. P. Modeling of cutting tools wear for lathes / G. P. Klymenko, Y. Vasylchenko, V. V. Kvashnin // Резание и инструменты в технологических системах = Cutting & tools in technological systems : междунар. науч.-техн. сб. – Харьков : НТУ "ХПИ", 2020. – Вып. 93. – С. 138-148.