Комунікативи як засіб формування соціокультурної та комунікативної компетентності іноземних студентів

Abstract

У статті проаналізовано науково-теоретичні засади вивчення проблеми формування соціокультурних та комунікативних компетентностей в іноземних студентів на початковому етапі навчання на основі таких лінгвокультурних одиниць, як комунікативи. Метою дослідження є виявлення сучасних тенденцій у викладанні української мови як іноземної та створення алгоритму залучення комунікативів у процес навчання українській як іноземній. Використано наступні методи дослідження: описовий, лінгвістичного аналізу (семантичний, синтаксичний, прагматичний), спостереження, метод експерименту, метод анонімного анкетування, метод моделювання навчальних ситуацій. У дослідженні розкрито поняття комунікативи, проаналізовано їхні структурно-семантичні особливості, функції, різновиди та соціокультурну природу; подано аналіз стану науково-методичної літератури, висвітлено недостатню розробленість методики використання комунікативів у курсі української мови як іноземної. Подано та проаналізовано результати анкетування українських студентів, зроблено висновки, що комунікативи активно використовуються в сучасному мовному середовищі, тому оволодіння ними сприяє психологічному комфорту іноземних студентів. Розгля нуто способи навчання української мови для кращого засвоєння знань на початковому етапі навчання; проаналізовано різні типи завдань; розроблено матеріали до занять розвитку зв’язного мовлення для формування фонетичних, лексичних, граматичних, соціокультурних та комунікативних компетентностей. Запропоновано перспективи подальших розвідок, що полягають: у продовженні дослідження такого малого жанру як комунікативи, у створенні словників-мінімумів комунікативів сучасної української мови, також навчальних посібників для початкового етапу навчання українській як іноземній з використанням комунікативів.

The article analyzes the scientific and theoretical foundations for studying the problem of developing sociocultural and communicative competencies in foreign students at the initial stage of learning based on such linguistic and cultural units as communicatives. The purpose of the study is to identify current trends in teaching Ukrainian as a foreign language and to create an algorithm for involving communicatives in the teaching process. The following research methods were used: descriptive, linguistic analysis (semantic, syntactic, pragmatic), observation, experimentation, anonymous questioning and modeling of learning situations. The study reveals the concept of communicatives, analyzes their structural and semantic features, functions, types, and sociocultural nature; pro vides an analysis of the state of scientific and methodological literature, and highlights the insufficient development of methods for using communicatives in Ukrainian language courses. The results of a survey of Ukrainian students are presented and analyzed, and conclusions are drawn that communicatives are actively used in the modern language; therefore, mastering them contributes to the students’ psychological comfort. Methods of teaching Ukrainian for better knowledge assimilation at the initial stage of learning are considered; various types of tasks are analyzed; materials for coherent speech are devised to form phonetic, lexical, grammatical, sociocultural, and communicative competences. Prospects for further research are proposed, consisting of continuing research into such a small genre as communicatives, creating minimum vocabularies of communicatives of the modern Ukrainian language, and teaching aids for the initial stage of teaching Ukrainian as a foreign language using communicatives.