Засоби формування іншомовної комунікативної компетентності студентів немовних спеціальностей

Abstract

У педагогіці накопичено достатньо досвіду для вирішення наукових та практичних завдань, пов’язаних із проблемою формування основ професійної спрямованості студента. У науковій літературі професійну спрямованість розглядають як провідну властивість особистості, до якої входить вся система спонукань до життя та діяльності, що визначає вибірковість відносин, позицій та активності у професійній діяльності. Проблема професійно-орієнтованого спілкування розглядається у роботах багатьох учених і практиків. У свою чергу проблема навчання іноземної мови на основі принципів професійно-орієнтованого спілкування тісно пов’язана з питаннями мотивації. Комунікативно-орієнтований підхід є сьогодні методичним стандартом, а творчість учнів є однією з характерних ознак комунікативно-орієнтованого підходу. Творчий елемент комунікативного підходу дозволяє організувати у навчальному процесі застосування іноземної мови у продуктивній діяльності, включаючи спілкування, сферу обслуговування, бізнес, менеджмент, юриспруденцію, мистецтво, самоосвіту. Мета статті – визначити та охарактеризувати засоби формування іншомовної комунікативної компетентності студентів немовних спеціальностей. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети дослідження було використано комплекс теоретичних методів – аналіз науково-методичної, психолого-педагогічної літератури, вивчення нормативно-програмної документації за темою дослідження. Результати дослідження. Однією з основних вимог сучасної програми з іноземної мови для немовних спецільностей є реалізація комунікативного методу навчання. Метою навчання іноземної мови стає не тільки професійно-орієнтоване навчання чотирьом взаємопов’язаним видам мовної діяльності (аудіювання, говоріння, читання та письмо) на іноземній мові, а й володіння іноземною мовою для вираження своїх думок засобами іноземної мови. Сутність комунікативної концепції під час навчання студентів іноземної мови на немовних спеціальностях, полягає в тому, що в процесі навчальних занять створюються спеціальні умови, в яких студент, спираючись на набуті знання, самостійно вирішує комунікативні завдання засобами іноземної мови в процесі моделювання ситуацій професійного спілкування або процесі пошуку ро зв’язків під час читання наукової літератури. При цьому опора робиться на спосіб організації нав чання за допомогою активних методів та вироблення мотивації формування іншомовної професійно-орієнтованої комунікативної компетентності. Метою навчання іноземної мови студентів немовних спеціальностей є оволодіння мовленнєвою діяльністю. Мовленнєві вміння пов’язані саме з «комунікативним» рівнем мислення. У цьому плані розумова сторона мовного вміння полягає в тому, щоб здійснювати управління мовною діяльністю на основі моделей досвіду, моделей почуттів, моделей ситуацій та вихідних результатів. Отже, потрібно розвивати мовленнєве вміння в умовах вирішення комунікативних завдань мовного спілкування. У процесі розвитку мовного вміння перед студентами має ставитися мовленнєве завдання. Крім того, мовленнєва вправа має бути пов’язана з «мотиваційною і операційною активністю». Таким чином, підвищення професійної іншомовної комунікативної компетентності студентів не мовних спеціальностей є важливим завданням при навчанні іноземної мови на немовних спеціальностях. Отже, курс іноземної мови, передбачає комунікативну спрямованість та професійну орієнтацію в ході навчання читання, говоріння, аудіювання та письма, ставить перед викладачем цілу низку проблем, вирішення яких можливо лише за комплексному підході навчання спілкуванню. Іншими словами, потрібна якась сполучна ланка між навчанням мови, що має свою специфіку, та загальним рівнем професійних знань студента, його кругозором та розумовою діяльністю. Прагматично релевантні лінгвістичні засоби спілкування необхідно підбирати при організації іншомовного професійного спілкування студентів з урахуванням майбутньої професії для адекватної інтерпретації повідомлень. При сучасному напрямку навчання мови через спілкування, а не спілкування через мову це означає, що спочатку має бути визначена мета спілкування, а потім тема. Висновки. Отже, у своїй практичній діяльності викладач отримує потужний допоміжний інструмент, що дозволяє формувати у студентів немовних спеціальностей не тільки знання в галузі іноземної мови, а й впливати на формування його професійного кругозору, принципів сприйняття та осмислення проблеми взаємин з колегою у немовній дійсності, аналізу логіки подій, що відбуваються, в кінцевому рахунку, активізувати розумову діяльність всього ходу пізнання в період навчання.

Problem formulation. In pedagogy, enough experience has been accumulated to solve scientific and practical tasks related to the problem of forming the foundations of a student’s professional orientation. In the scientific literature, professional orientation is considered as a leading personality trait, which includes the entire system of motivations for life and activity, that determines the selectivity of relationships, positions and activity in professional activity. The problem of professionally oriented communication is considered in the works of many scientists and practitioners. In turn, the problem of learning a foreign language based on the principles of professionally oriented communication is closely related to issues of motivation. The communication-oriented approach today is a methodical standard, and the creativity of students is one of its characteristic features of the communicative-oriented approach. The creative element of the communicative approach allows you to organize in the educational process the use of a foreign language in productive activities, including communication, the sphere of service, business, management, jurisprudence, art, self-education. The purpose of the article is to determine and characterize the means of formation of foreign language communicative competence of students with non-language specialities. Materials and methods. To achieve the research goal, a set of theoretical methods was used such as the analysis of scientific and methodological, psychological and pedagogical literature, study of regulatory and programmatic documentation on the research topic. The results of the research. One of the main requirements of a modern foreign language program for non-linguistic specialties is the implementation of a communicative teaching method. The goal of learning a foreign language is not only professionally oriented learning of four interrelated types of language activities (listening, speaking, reading and writing) in a foreign language, mastering a foreign language in order to express one’s thoughts by means of the foreign language. The essence of the communicative concept during the training of foreign language students in non-linguistic majors is that in the process of training, special conditions are created in which the student, relying on the acquired knowledge, independently solves communicative tasks by means of a foreign language in the process of modelling situations of professional communication or the process of finding solutions while reading scientific literature. At the same time, reliance is placed on the method of organizing training using active methods and developing motivation for the formation of foreign language professionally oriented communicative competence. The goal of foreign language learning for students of non-linguistic majors is mastering the speaking activity. Speaking skills are related to the “communicative” level of thinking. In this regard, the mental side of language ability is to manage language activity based on models of experience, models of feelings, models of situations and outputs. Therefore, it is necessary to develop speaking skills in the conditions of solving communicative tasks of language communication. In the process of developing language skills, students should be given a speaking task. In addition, the speech exercise should be related to “motivational and operational activity”. Thus, increasing the professional foreign language communicative competence of non-linguistic is an important task when teaching a foreign language. Therefore, the foreign language course, which involves communicative and professional orientation during the learning of reading, speaking, listening and writing, possess a whole series of problems to the teacher, the solution of which is possible only with a comprehensive approach to teaching communication. In other words, some kind of connecting link is needed between language learning, which has its own specificity, and the student’s general level of professional knowledge, his outlook and mental activity. Pragmatically relevant linguistic means of communication must be selected when organizing foreign language professional communication of students, taking into account the future profession for adequate interpretation of messages. With the modern direction of language learning through communication, and not communication through language, this means that the purpose of communication should be determined first, and then the topic. Conclusions. Therefore, in his practical activities, the teacher receives a powerful auxiliary tool that allows students of non-linguistic specialties to form not only knowledge in the field of a foreign language, but also to influence the formation of his professional outlook, principles of perception and understanding of the problem of relations with a colleague in a non-linguistic reality, analysis of logic events taking place, ultimately, to activate the mental activity of the entire course of cognition during the learning period.