Суспільні настрої як фактор динаміки антикорупційних формальних правил

Abstract

Метою статті є визначення причин невідповідності оцінки рівня корумпованості з боку суспільства реальному рівню корумпованості країни та її наслідки. Показано, що через обмежений корупційний досвід пересічних громадян більшість з них формує своє уявлення щодо рівня корумпованості країни із зовнішніх джерел, переважно, ЗМІ. Розглянуто причини невідповідності оцінки рівня корумпованості суспільством реальному рівню корумпованості. Показано, що основною причиною завищення суспільної оцінки рівня корумпованості є активна маніпуляція суспільними настроями, натомість причиною заниження суспільної оцінки рівня корумпованості виступає обмеження свободи слова. Доведено, що завищена суспільна оцінка рівня корумпованості може призвести до таких негативних наслідків, як: надання переваги в антикорупційній політиці репресивним заходам, що характеризуються низьким рівнем ефективності; суттєва зворотна несиметричність антикорупційних формальних правил, що ускладнює скасування останніх у разі їх неефективності; остаточна втрата зворотного зв’язку між реальним рівнем корумпованості та його суспільною оцінкою.

The article is aimed at determining the reasons for non-conformity of estimation of corruption on the part of society to the real level of corruption and its consequences. It is demonstrated that because of the limited corruption experience of ordinary citizens most of them form their own idea about the level of corruption of the country from external sources, predominantly, the media. The reasons of discrepancy of estimation of the level of corruption by the society to the real level of corruption are considered. It is demonstrated that the main reason for the exaggerated public estimation of the level of corruption is the active manipulation of public sentiments, while the reason for the low public estimation of the level of corruption is the restriction of free speech. It is proved that an exaggerated public estimation of the level of corruption can lead to such negative consequences as: preference in anti-corruption policies of repressive measures characterized by low efficiency; significant inverse of anti-corruption formal rules, which complicates the abolition of the latter in case of inefficiency; final loss of feedback between the real level of corruption and its public estimation.