Dionysus cult as a prototype of autonomous gender

Abstract

The research is based on the analysis of the cult of Dionysus: the introspection of the irrational content of the "Dionysian states", in the symbolism of which an alternative scenario of gender relations is codified, based on autonomy and non-destructive interdependence. The achievement of this goal involves, firstly, the "archeology" of telestic madness and orgasm as the liberating states the comprehension of their semantic potential for the outlook of the Dionysian neophyte, and secondly, to identify the features that are likened to the cult community of Dionysus to an autonomous gender and, thirdly, to characterize the metamorphosis of the Dionysian imagery in the postmodern consciousness. Theoretical basis. The study of the symbolism of Dionysus and its Genesis in the processes of the mass consciousness is important to clarify trends in gender distancing as in antiquity and in the modern era. Specific sensory and mental qualities encoded in the images of Dionysian madness, vakhtnag of violence and the eternal alien, the awareness of which is determined by the Dionysian thematizes in the cultural consciousness of post-modernism, the research literature presented in fragments. The phenomenological dimension "exempt States" Dionysian elements, activated the process of social distancing up to the formation of Autonomous gender, are poorly known and basically are reduced to manifestations of marginality and asocial. However, the specifics of the cult of Dionysus, the authors see the origins of ideas about a purely female and male and the dynamics of the transmutations of his imagery is proposed to understand how the successive stages of their formation, not the symptoms of the cultural crisis and deviant behavior. Originality. The article examines the phenomenology of the practice of personality transformation as the psycho-psychological basis of ideas about gender identity. Conclusions. The article highlights the socio-cultural and intrapsychic dimension of the study of the cult of Dionysus. It was established that the perception of a cult alien to ancient consciousness occurred during the crisis of the transition from matriarchy to patriarchy, since its meaning associated with the idea of liberation through personality transformation corresponded to the mental state generated by social isolation of women and had a therapeutic effect.

В основі дослідження лежить аналітика культу Діоніса: інтроспекція ірраціонального змісту "діонісійських станів", в символіці яких кодовано альтернативний сценарій гендерних відносин, заснований на автономності й недеструктивній взаємозалежності. Досягнення цієї мети передбачає: по-перше, "археологію" телестичного безумства та оргазму як звільняючих станів, осмислення їх смислотворчого потенціалу для світогляду діонісійських неофіток; по-друге, виявлення рис, що уподібнюють культову спільноту Діоніса до автономного гендеру; і, по-третє, схарактеризувати метаморфози діонісійської образності в свідомості постмодерну. Теоретичний базис. Дослідження символіки Діоніса та її генезис у процесах масової свідомості є важливим для з’ясування тенденцій гендерного дистанціювання як в античності, так і в сучасну добу. Специфічні чуттєво-ментальні якості, що кодовані в образах діонісійського безумства, вакхічного буйства та вічного прибульця, потреба в осмисленні яких визначається самою тематизацією діонісійського в культурній свідомості постмодерну, в дослідницькій літературі представлені фрагментарно. Феноменологічний вимір "звільняючих станів" діонісійської стихії, що активували процес соціального дистанціювання аж до становлення автономного гендеру, є малодослідженими і здебільшого редукуються до проявів маргінальності та асоціальності. Проте саме у специфіці культу Діоніса автори вбачають витоки уявлень про суто жіноче та чоловіче, а динаміку трансмутацій його образності пропонується осмислити як послідовні етапи їх формування, а не симптоми культурної кризи і девіантної поведінки. Наукова новизна. У статті досліджена феноменологія практик трансформації особистості як психіко-психічний базис уявлень про гендерну ідентичність. Висновки. У статті виділено суспільно-культурний та інтрапсихічний виміри дослідження культу Діоніса. Встановлено, що сприйняття непритаманного для античної свідомості культу відбулося в період кризи переходу від матріархату до патріархату, оскільки його зміст, пов’язаний з ідеєю звільнення через трансформацію особистості, був відповідним стану, породженому соціальною окремішністю заміжніх жінок, і мав терапевтичний ефект.