Стратегування розвитку підприємств у контексті економіки вражень: маркетинговий підхід

Abstract

У межах сучасної економічної парадигми, що характеризується зростанням значущості феномену економіки вражень, іманентна необхідність стратегічного реформування підприємств з урахуванням естетико-експерієнціальних детермінант є об'єктивною реальністю. Інтенсифікація емотивно-орієнтованих векторів у споживчій поведінці провокує переосмислення аксіологічних підвалин стратегування, акцентуючи увагу на впровадженні інноваційних маркетингових концептів, що здатні генерувати емоційно забарвлені сенси. Мета статті — розкрити маркетингові підходи до стратегування розвитку підприємств в умовах економіки вражень, спрямовані на створення унікального клієнтського досвіду та підвищення конкурентоспроможності. Основний акцент зроблено на ідентифікації мультиаспектних чинників, які формують потенціал емоційної взаємодії зі споживачами через маркетингові механізми. Методологічна конструкція дослідження базується на виключно теоретичному дискурсі із залученням дескриптивного і компаративного аналізу та інтроспекції концептуальних моделей. Синергетичний підхід до аналізу джерел дозволяє консолідувати міждисциплі нарні парадигми та визначити ключові закономірності в процесі стратегічної трансформації підприємств. У результаті аналітичного дослідження встановлено, що адаптація стратегічних моделей управління до викликів економіки вражень вимагає інтеграції естетичних, сенсорно-експресивних та когнітивно-емоційних параметрів. Розроблено концептуальну модель стратегічного управління, що включає такі складові: когнітивну модуляцію емоційного капіталу, естетизацію комунікаційних процесів та ко-креативну генерацію цінності. Доведено, що стратегічний розвиток підприємств у форматі економіки вражень базується на трансформації класичних економічних підходів із домінантним акцентом на емоційний компонент, естетичну рефлексію та персоналізовану взаємодію. Концептуалізація новітніх маркетингових підходів, представлена у дослідженні, може слугувати теоретичним підгрунтям для подальших наукових розвідок у сфері стратегічного управління.Within the framework of the modern economic paradigm, characterized by the increasing significance of the phenomenon of the experience economy, the inherent necessity for strategic reform of enterprises, considering aesthetic and experiential determinants, is an objective reality. The intensification of emotion-oriented vectors in consumer behavior provokes a rethinking of the axiological foundations of strategizing, emphasizing the implementation of innovative marketing concepts capable of generating emotionally charged meanings. The purpose of the article is to explore marketing approaches to strategizing enterprise development in the context of the experience economy, aimed at creating unique customer experiences and enhancing competitiveness. The primary focus is placed on identifying the multifaceted factors that shape the potential for emotional interaction with consumers through marketing mechanisms. The methodological framework of the study is based exclusively on theoretical discourse, incorporating descriptive analysis, comparative synthesis, and introspection of conceptual models. A synergistic approach to analyzing sources allows for the consolidation of interdisciplinary paradigms and the identification of key patterns in the process of strategic transformation of enterprises. As a result of analytical research, it has been determined that adapting strategic management models to the challenges of the experience economy requires the integration of aesthetic, sensory expressive, and cognitive-emotional parameters. A conceptual model of strategic management has been developed, encompassing the following components: cognitive modulation of emotional capital, the aestheticization of communication processes, and co-creative value generation. It is substantiated that the strategic development of enterprises in the format of the experience economy is based on the transformation of classical economic approaches, with a dominant focus on the emotional component, aesthetic reflection, and personalized interaction. The conceptualization of novel marketing approaches presented in the study can serve as a theoretical foundation for further research in the field of strategic management.