Встановлення та розвиток довіри як функція управлінського лідерства

Abstract

У статті досліджуються основні наукові підходи до вивчення феномену довіри. Визначено, що управлінська довіра або недовіра виражається за допомогою трьох елементів: інформації, впливу і контролю. Факторами індивідуальної готовності до довіри є регулярність контактів і ефективність зворотного зв'язку, ступінь індивідуальної можливості впливати на ситуацію і особистісний характер. З'ясовано, що типовою проблемою розвитку довіри є розбіжність індивідуальних і групових очікувань довіри до себе, психологічної готовності надавати довіру іншим і усвідомлення об'єктивних бар'єрів у розвитку довіри, також проблемою може стати відмінність між готовністю до певної міри довіри між менеджментом і персоналом і можливостями діючих систем організації. Запропоновано, розвиток персональної відповідальності працівників за результат трудової діяльності і характер стосунків у трудовому колектив, як однин з напрямків зміцнення довіри.

The article examines the main scientific approaches to the study of the phenomenon of trust. It is determined that management confidence or distrust is expressed by three elements: information, influence and control. Factors of individual readiness for trust is the regularity of contacts and the effectiveness of feedback, the degree of individual ability to influence the situation and personal character. It is found that a typical problem of trust development is the discrepancy between individual and group expectations of self-confidence, psychological readiness to trust others and awareness of objective barriers in the development of trust, and the problem may be the difference between the readiness for a certain degree of trust between management and staff and the capabilities of existing systems of the organization. It is proposed to develop personal responsibility of employees for the result of work and the nature of relations in the workforce as one of the areas of confidence building.