Cognitive-linguistic aspects of assessment the level of knowledge and quality of provided educational services in Ukrainian language learning

Abstract

The article is devoted to highlighting the main cognitivelinguisticaspects of assessing the mastery level of Ukrainian language by students (foreigners and our compatriots) considering to its compliance with requirements of national and international language standards in accordance with the provisions of the Law of Ukraine “On ensuring the functioning of Ukrainian language as state language” and recommendations provided byCouncil of Europe on language education. Prevailing law of Ukraine requires that persons who intend to acquire Ukrainian citizenship or enter the civilservice must pass an appropriate exam for a certain level of proficiency in state language. Providing the educational services in study of Ukrainian language and/or preparation of applicants to take the language exam is carried out by state and private educational institutions, and exam is held at accredited examination sites, usually located on basis of higher education institutions or using other cultural infrastructure facilities that have required equipment (i.e. Libraries). Last time have become widespread such motivated violations of admission and/or testing conditions as: falsification of documents (certificates, diplomas on the acquired education and/or level of higher language training of the applicant, etc.); receiving illegal benefits by third parties from implementation of various manipulations and abuses. Therefore, the problem of comprehensive assessment of Ukrainian language proficiency level and quality of provided educational services for language training is still essential for today. Summing up theoretical and practical developments in this area will contribute, on the one hand, to strengthening up of security component, and on the other hand, to create natural obstacle to performance of public duties for persons who do not possess a sufficient level of Ukrainian language, demonstrate weakness of their communicative and sociocultural competences, as well as weak culture of business communication. Proposed conceptual and methodological principles of language training consider psycho-linguistic features of systematization and assimilation of language material.

Статтю присвячено висвітленню основних когнітивно-лінгвістичних аспектів оцінювання рівня оволодіння українською мовою здобувачами освіти (іноземцями та нашими співвітчизниками) щодо його відповідності вимогам національних і міжнародних мовних стандартів згідно з положеннями Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» із урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти. Чинне законодавство України вимагає, щоб особи, які мають намір набути українське громадянство або вступити на державну службу, повинні скласти відповідний екзамен на певний рівень володіння державною мовою. Надання освітніх послуг із вивчення української мови та/або підготовки претендентів до складання мовного іспиту здійснюється державними й приватними освітніми установами, а екзамен проходить на акредитованих іспитових майданчиках, зазвичай розташованих на базі закладів вищої освіти чи інших обладнаних необхідним устаткуванням об’єктів освітньо-культурної інфраструктури (наприклад бібліотеках). Останнім часом розповсюдження набула тенденція мотивованих порушень умов допуску та/або проведення іспиту: фальсифікація документів (сертифікатів, дипломів про здобуту освіту та/або рівень попередньої мовної підготовки претендента тощо); отримання неправомірної вигоди третіми особами від впровадження різноманітних маніпуляцій і зловживань. Тому актуальною й досі залишається проблема комплексного оцінювання рівня оволодіння українською мовою та якості надання освітніх послуг із мовної підготовки. Узагальнення теоретичних і практичних розробок у цій царині сприятиме, з одного боку, посиленню безпекового компоненту, а з іншого – створенню природної перепони до виконання державних обов’язків для осіб, які не володіють на достатньому рівні мовними, мовленнєвими й соціокультурними компетентностями, а також культурою ділового спілкування. Запропоновано концептуально-методичні засади мовної підготовки з урахуванням психо-лінгвістичних особливостей систематизації та засвоєння мовного матеріалу.