Характеристика й особливості ціннісного компоненту професіоналізму особистості майбутнього інженера

Abstract

У статті досліджено особливості ціннісного компонента професіоналізму особистості майбутнього інженера, до якого віднесено особистісно-професійну задоволеність і образ професії інженера. У дослідженні використано комплекс психодіагностичних методик: анкета з вивчення задоволеності обраною професією майбутніми інженерами, семантичний диференціал для оцінки професії В. П. Сєркіна, опитувальник самоорганізації діяльності Є. Ю. Мандрикової, тест «Індекс життєвої задоволеності» Н. В. Паніної. Виявлено, що у майбутніх інженерів в цілому домінує задоволеність власним вибором професії, усвідомлюють її зміст і значення, але існує невпевненість в успішному працевлаштуванні. Розкрито динаміку задоволеності професією протягом навчання у вищому навчальному закладі. Так, у більшості студентів інженерно-технічних спеціальностей вона або підвищилася, або не змінилася, що пов’язується ними із викладанням цікавих дисциплін, підвищенням рівня професійної компетентності, проходженням практики на виробництві. Причинами зниження задоволеності є відсутність інтересу до професії, брак практичних занять і складності працевлаштування. Досліджуючи образ професії інженера, виявлено, що для випускника вона є важливою, зараз і в майбутньому затребуваною у суспільстві. За допомогою факторного аналізу виділено три фактори, що мають найбільше навантаження: «Ідеалізований позитивний образ професії інженера», «Образ важливої, але недостатньо перспективної професії», «Неадекватний образ професії інженера». За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу виявлені уявлення щодо професії респондентів із низьким рівнем особистісно-професійної задоволеності.

The article is devoted to the investigation of the features of an axiological component of a future engineer’s personal professionalism to which personal and professional satisfaction and an image of the engineering profession are referred. The complex of psychodiagnostic techniques is used in the research: the questionnaire on studying of satisfaction with the chosen profession by future engineers, semantic differential for an assessment of a profession by V. P. Sierkin, a questionnaire of on activity self-organization by E. Y. Mandrikova, the test «Index of life satisfaction» by N. V. Panina. It is revealed that in general the satisfaction with their own choice of profession dominates at future engineers, they realize its sense and value, but there is an uncertainty in successful employment. The dynamic of a profession satisfaction during the study in a higher educational institution is analyzed. So, the dynamic of the most students of technical specialties either raised or didn’t change that is connected by them with teaching interesting disciplines, the increase of level of professional competence, having practical training on production. The decrease reasons of a profession satisfaction are disinterest to a profession, the lack of practical training and employment complication. The analysis of an image of the engineering profession shows that it is important for the graduate now and it is demanded by the society in the future. By means of the factorial analysis three factors having the greatest effect are emphasized: «An idealized positive image of the engineering profession», «Image of important, but insufficiently perspective profession», «An inadequate image of the engineering profession». By means of the one-factorial dispersive analysis the ideas of a profession of respondents with the low level of personal and professional satisfaction are revealed.