Врахування політичного ризику при прогнозуванні валютного курсу гривні до євро

Abstract

В економічній теорії та практиці проблема валютного ризику вперше постала наприкінці 70-х років ХХ ст., коли було офіційно визнано демонетиризацію золота, скасовано його офіційну ціну і золотий паритет, введено міжнародну розрахункову одиницю СДР (спеціальні права запозичення), яка мала стати основою визначення валютних курсів національних валют і введено режим вільного курсоутворення на базі “плаваючих” валютних курсів. Проблеми, пов’язані з валютними курсами та їхніми коливаннями, за часів входження України до складу СРСР цікавили досить вузьке коло спеціалістів, які в умовах валютної монополії держави безпосередньо займалися зовнішньоекономічною діяльністю. Протягом останніх років ситуація кардинально змінилася: відбувся перехід до ринкової економіки і з ним – структурна перебудова, поступова лібералізація і децентралізація валютного ринку України, а інфляційні процеси розширили сферу учасників валютних операцій. Більшість підприємств та установ, у тій чи інший мірі задіяні у зовнішньоекономічному обміні, із врахуванням того, що "зовнішніми" стали й операції з традиційними партнерами в СНД, які використовують національні валюти. Мета статті. Вітчизняними науковцями це питання, на жаль, розглянуто недостатньо. Більшість досліджень зведені до аналізу практики управління валютними ризиками. Але це лише певна частина основної проблематики. Необхідно якомога точніше прогнозувати і розраховувати валютні ризики, а також враховувати результати розрахунків у практичний діяльності. Вирішенню цієї наукової проблеми і присвячена дана робота.