Енергоефективність у публічному управлінні відновленням житлово-будівельної сфери: стратегічні пріоритети та управлінські підходи

Abstract

У статті досліджено проблематику інтеграції принципів енергоефективності у процеси публічного управління відновленням житлово-будівельної сфери в Україні в умовах післявоєнного відновлення територій. Акцентовано увагу на важливості забезпечення сталості та енергетичної ощадності відновленого житлового фонду як одного з ключових чинників економічної стабільності, екологічної безпеки та соціального добробуту населення. Обґрунтовано актуальність теми в контексті ризиків, пов’язаних із потенційним відновленням за застарілими стандартами без врахування сучасних енергоефективних технологій і рішень, що у майбутньому може призвести до значних витрат ресурсів та негативних екологічних наслідків. У межах дослідження проаналізовано основні чинники, які стримують ефективне впровадження енергоефективних рішень у публічному управлінні відновленням, серед яких недосконалість нормативно-правового регулювання, низький рівень координації між різними рівнями влади, обмеженість фінансових інструментів стимулювання, недостатній рівень обізнаності та кваліфікації учасників процесу. Визначено п’ять стратегічних напрямів державної політики щодо забезпечення енергоефективного відновлення житлово-будівельної сфери, а саме: інтеграцію енергоефективності на всіх етапах життєвого циклу об’єктів будівництва, створення сприятливого економічного середовища для стимулювання енергоощадних технологій, розвиток нормативної бази, підвищення кваліфікації кадрів та активізацію міжнародної співпраці. Обґрунтовано необхідність впровадження сучасних управлінських підходів, зокрема проектного управління, проведення енергетичних аудитів, створення систем моніторингу та оцінки енергоефективності проектів. Окрему увагу приділено розробці критеріїв і показників оцінки ефективності впроваджених заходів, що дозволяють забезпечити прозорість та результативність процесів енергоефективного відновлення. Підкреслено, що системний підхід до управління енергоефективністю в житлово-будівельній сфері є передумовою формування стійкого, екологічно безпечного та економічно доцільного житлового фонду. Перспективами подальших наукових розвідок визначено розробку інтегрованих моделей управління енергоефективним відновленням із використанням цифрових технологій, аналіз фінансових механізмів підтримки енергоефективності та вивчення інструментів міжнародного співробітництва у сфері енергозбереження. The article examines the problems of integrating the principles of energy efficiency into the processes of public management of the restoration of Housing and construction in Ukraine in the conditions of post-war restoration of territories. Attention is focused on the importance of ensuring the sustainability and energy savings of the restored housing stock as one of the key factors of economic stability, environmental safety and social well-being of the population. The relevance of the topic is substantiated in the context of risks associated with potential recovery according to outdated standards without taking into account modern energy-efficient technologies and solutions, which in the future may lead to significant resource expenditures and negative environmental consequences. The study analyzes the main factors that hinder the effective implementation of energy-efficient solutions in public recovery management, including imperfect regulatory regulation, low level of coordination between different levels of government, limited financial incentive instruments, insufficient awareness and qualification of participants in the process. Five strategic directions of the state policy on ensuring energy-efficient restoration of Housing and construction sector are identified, namely: integration of energy efficiency at all stages of the life cycle of construction projects, creation of a favorable economic environment for stimulating energy-saving technologies, development of the regulatory framework, professional development of personnel and activation of international cooperation. The necessity of implementing modern management approaches, in particular project management, conducting energy audits, creating systems for monitoring and evaluating project energy efficiency, is justified. Special attention is paid to the development of criteria and indicators for evaluating the effectiveness of implemented measures to ensure transparency and effectiveness of energy-efficient recovery processes. It is emphasized that a systematic approach to energy efficiency management in the housing and construction sector is a prerequisite for the formation of a sustainable, environmentally safe and economically feasible housing stock. The prospects for further research are the development of integrated models for managing energy efficiency recovery using digital technologies, analysis of financial mechanisms for supporting energy efficiency, and study of instruments of international cooperation in the field of energy saving.