Семантичні процеси запозичених слів англійського та американського походження в українській мові

Abstract

У статті досліджуються шляхи, причини і наслідки використання англіцизмів та американізмів від проникнення в українську мову до адаптивних процесів та створення певних мовних законів. Чи завжди запозичення є необхідними, у яких випадках суспільство може спиратися на національні філологічні конструкти? Явище слід розглядати з різних сторін. Адже у більшості випадків запозичені слова-англіцизми не лише конкретизують певні поняття, сформовують назви нових, створюють лаконічні аналоги у мові-реципієнті, але й певним чином впливають на розвиток сучасної українською мови. Тож процес є тривалим, постійним, має свої наслідки і його вивчення залишається гостро актуальним. Постановка проблеми. Мова є живим організмом, що змінюється разом із суспільством. Вона впевнено розвивається, набуває нових слів та висловів, форм і значень, впевнено відсікаючи зайве, незручне, архаїчне. Певні семантичні одиниці назавжди залишаються в підручниках історії, в той час як нові слова стають відображенням свого часу. Актуальність дослідження полягає у тому, що запозичення слів іншомовного походження є нормальним процесом для розвитку будь-якої мови, але сьогодні інтенсивність вживання таких слів досягає величезної концентрації. Аналіз останні досліджень. Проблематика полягає в тому, що відношення до процесів запозичення слів у мовознавців відрізняється. Деякі фахівці впевнені, що запозичення збагачує лексичний склад української мови (Панасюк, 2015), інші звинувачують авторів, медіа-персон, журналістів у надмірному, а інколи і недоречному, використанні англіцизмів (Дьолог, 2019). Проте процеси запозичення слів є стихійними, і вони тривають, створюючи все більше питань для експертів галузі. Метою даної статті є дослідження трансформацій та адаптації слів в процесі розвитку мови та суспільно-культурних змін, що призводить до оновлення словникових реєстрів.The article examines the ways, causes and consequences of the use of anglicisms and Americanisms, from penetration into the Ukrainian language to adaptive processes and the creation of certain language laws. Borrowed words-anglicisms not only specify certain concepts, form new names, create laconic analogs in the recipient language, but also in a certain way inflence the development of the modern Ukrainian language. Problem statement. Language is a living organism that changes along with society. It is steadily developing, acquiring new words and phrases, forms and meanings, confiently cutting of the superflous, inconvenient, archaic. Certain semantic units remain forever in history textbooks, while new words become a reflction of their time. The relevance of the study lies in the fact that borrowing words of foreign origin is a normal process for the development of any language, but today the intensity of the use of such words reaches a huge concentration. Anglicisms and Americanisms stand out for their more intensive use in various spheres of modern life, including the global digital world, media space, subcultures, etc. Analysis of recent studies. The problem is that linguists have diffrent attitudes to the processes of word borrowing. Some experts are convinced that borrowing enriches the lexical composition of the Ukrainian language, while others accuse authors, media personalities, and journalists of excessive, and sometimes inappropriate, use of anglicisms. However, the processes of word borrowing are spontaneous, and they continue, creating more and more questions for industry experts. The purpose of this article is to study the transformation and adaptation of words in the process of language development and socio-cultural changes, which leads to the updating of vocabulary registers.