Технологічна сингулярність як закінчення історії homo sapiens: чи можливо запобігти?

Abstract

У статті розглянуто перспективи існування людини у суспільстві на етапі сингулярності, коли разом із процесами цифровізації суспільства та автоматизації виробництва створюється штучний інтелект, який сприяє прискоренню темпів технологічного розвитку, коли людина вже не спроможна контролювати процеси оновлення виробництва, техно- та інфосфери взагалі. Аналізуються спроби запобігання сингулярності, пропонуються певні кроки щодо розробки глобальної стратегії керованого людством розвитку, збереження розуму і життя на стадії співробітництва зі штучним мислячим інтелектом, які вже необхідно робити у наш час.

The article examines the prospects of human existence in society at the stage of singularity, when together with the processes of digitalization of society and automation of production, artificial intelligence is created, which contributes to the acceleration of the pace of technological development, when a person will no longer be able to control the processes of renewal of production, techno and infosphere in general. Attempts to prevent the singularity are analyzed, certain steps are proposed for the development of a global strategy of human-led development, the preservation of mind and life at the stage of cooperation with artificial thinking intelligence, which must be done in our time.