Формування людського капіталу осіб з інвалідністю: маркетинг та менеджмент розвитку та соціальні виклики

Abstract

Розглянуто еволюцію підходів до соціально-економічного входження осіб з інвалідністю на ринок праці. Відмічено, що лише з XVIII століття почалося формування усвідомлення того, що особи з інвалідністю мають певні, але не рівні на той час права з іншими особами суспільства. Осіб з інвалідністю почали розглядати як суб’єктів економічних відносин у розважальних програмах та шоу. У Франції їх вивчали, як експонати для лікування глухоти, німоти та божевілля. Лише І та ІІ світові війни змінили відношення до осіб з інвалідністю, так як втрачений економічний потенціал Європи під час війн потребував робочої сили. З того часу особи з особливими потребами стали виходити на один рівень з усіма особами суспільства. Україна приєдналася до цього спрямування на початку ХХІ століття відповідними нормативними актами. В роботі порушено проблему поняття людського капіталу. Визначено поняття маркетингу та менеджменту розвитку людського капіталу чи потенціалу загалом та відносно осіб з інвалідністю. Вказано методологічну модель, яка має комплексно формувати людський потенціал осіб з інвалідністю в сучасному українському суспільстві. Визначено бар’єри входження осіб з інвалідністю в суспільні відносини загалом, і в професійні зокрема. Оцінено початок роботи державних та громадських організацій в напрямку інклюзивного підходу щодо розвитку людського капіталу України в сучасних умовах війни за допомогою державних програм та громадських проєктів. The evolution of approaches to the socio-economic entry of persons with disabilities into the labor market is considered. It was noted that only in the 18th century did the formation of awareness begin that persons with disabilities have certain, but at that time, not equal rights with other persons in society. People with disabilities began to be considered as subjects of economic relations in entertainment programs and shows. In France, they were studied as exhibits for the treatment of deafness, muteness and insanity. Only the First and Second World Wars changed the attitude towards persons with disabilities, as the lost economic potential of Europe during the wars required labor. Since that time, persons with special needs began to enter the same level as all persons of society. Ukraine joined this trend at the beginning of the 21st century with relevant regulatory acts. The work raises the problem of the concept of human capital. The concept of marketing and management of the development of human capital or potential in general and in relation to persons with disabilities is defined. A methodological model is indicated, which should comprehensively form the human potential of persons with disabilities in modern Ukrainian society. Barriers to the entry of persons with disabilities into social relations in general, and into professional ones in particular, have been determined. The beginning of the work of state and public organizations in the direction of an inclusive approach to the development of human capital of Ukraine in modern conditions of war with the help of state programs and public projects is evaluated.