Соціально-філософський аналіз дистанційної освіти

Abstract

У статті пропонується проаналізувати сутність дистанційної освіти та її відповідність сучасному економічному, політичному та культурному контексту. Сутність дистанційної освіти логічно виявляється через її визначення через найближчий рід і видову відмінність, що робить необхідним спочатку зрозуміти, що ж являє собою освіта як така. Виявляється, що це поняття є багатоаспектним, що виражає одночасно і процес, і його результат. Основною ж метою традиційної, класичної освіти є одночасне формування гармонійно розвиненої особистості та професіонала за допомогою навчання та виховання. У контексті припущення, що цілі дистанційної освіти як виду освіти мали б залишатися тими самими, розглянуто особливості саме дистанційної освіти. Виявлено, що, незважаючи на її трансформацію з плином часу, що дозволила на сучасному етапі розвитку технічних засобів уникати тимчасового асинхрону в навчанні, проте залишаються не подоланими багато негативних аспектів комунікативного та етичного характеру, що не дозволяють здійснювати повноцінну освіту, як у випадку з традиційним очним навчанням. Але якщо у подоланні цих недоліків існує оптимізм, то щодо освоєння навичок, здобутих на основі живої практики, проблема бачиться непереборною. Соціально-філософський аналіз дистанційної освіти передбачає розгляд цього явища у культурному, економічному та політичному контекстах. З’ясувалося, що культурним аспектом сучасного суспільства є постмодернізм, економічним – переважання фінансово-спекулятивної моделі світової економіки, політичним – неолібералізм, причому і культурний, і політичний аспекти в сучасному світі мають підпорядковане економіці положення. Враховуючи, що у даній моделі економіки переважає віртуальний сектор, а не реальний, матеріально-виробничий, виявляється, що дистанційну освіту можна вважати цілком адекватною сучасним реаліям. Можна констатувати, що в освітньому полі виникає певна диференціація на елітарну наукомістку високотехнологічну конкурентоспроможну освіту та масову малоцінну низькотехнологічну «вищу освіту», яка спрямована на підтримку виробництва дешевої неконкурентоспроможної робочої сили. У зв’язку з кризою що намічається, цієї економічної моделі, формуються й інші запити на результати освітнього процесу.

The article proposes to analyze the essence of distance education and its relevance to the contemporary economic, political and cultural context. The essence of distance education is logically revealed through its definition through the closest genus and species difference, which makes it necessary to first understand what education as such is. It has been revealed that this concept is multidimensional and expresses both the process and its result. The main goal of traditional, classical education is the simultaneous formation of a harmoniously developed personality and professional through training and education. In the context of the assumption that the goals of distance education as a type of education should remain the same, the features of distance education are considered. It has been revealed that, despite its transformation over time, which has made it possible at the present stage of development of technical means to avoid temporary asynchrony in learning, nevertheless, many negative aspects of a communicative and ethical nature remain unresolved, which do not allow for full-fledged education, as is the case with traditional face-to-face education. But if there is optimism in overcoming these shortcomings, then regarding the development of skills acquired on the basis of live practice, the problem seems insurmountable. A socio-philosophical analysis of distance education involves considering this phenomenon in a cultural, economic and political context. It turned out that the cultural aspect of contemporary society is postmodernism, the economic aspect is the predominance of the financial and speculative model of the world economy, and the political aspect is neoliberalism, and both the cultural and political aspects in the contemporary world are subordinate to the economy. Considering that in this economic model the virtual sector predominates rather than the real, material and production sector, it turns out that distance education is quite adequate to modern realities. It can be stated that in the educational field there is a certain differentiation between elite science-intensive high-tech competitive education and mass low-value low-tech “higher education”, which is aimed at supporting the production of cheap, uncompetitive labour. In connection with the emerging crisis of this economic model, other requests for the results of the educational process are also planned.