Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10
  • Ескіз
    Документ
    Формування та керування стрічковим електронним потоком при мікрообробці елементів пристроїв для адитивного виробництва
    (НТУ "ХПІ", 2018) Гайдаш, Р. П.; Коваленко, Ю. І.; Рудь, М. П.; Бондаренко, М. О.; Антонюк, В. С.
    Розроблена методика формування та керування електронно-променевою мікрообробкою елементів пристроїв для адитивного виробництва, в основі якої лежить метод зондування електронного потоку стрічкової форми та наступне дослідження зон термічного впливу на електропровідній та діелектричній поверхнях. Досліджено залежності, що лежать в основі методу керування стрічковим електронним потоком, і які представляють просторово-енергетичні характеристики електронної гармати Пірса від прискорюючої напруги, струму розжарення катоду, відстані від гармати до оброблюваної поверхні.
  • Ескіз
    Документ
    Анализ разрушения твердосплавного инструмента при врезании
    (НТУ "ХПИ", 2017) Петрусенко, Л. А.; Антонюк, В. С.
    Проведен анализ работ по исследованиям влияния переходных процессов врезания на прочность твердосплавного лезвийного режущего инструмента. Обосновано отсутствие предпосылок для «подскоков сил резания» при врезании. Для объяснения причин хрупкого разрушения твердосплавного режущего инструмента рассмотрены этапы переходного процесса при врезании и проведен анализ уровня напряжений, возникающих в «опасной зоне» передней поверхности инструмента. Доказана возможность превышение уровня напряжений в опасной зоне в момент врезания относительно установившегося периода резания за счёт неблагоприятного направления действия силы резания и меньшего расстояния от вершины клина до «опасной зоны» передней поверхности режущего инструмента.
  • Ескіз
    Документ
    Підвищення фізико-механічних параметрів елементів з оптичних керамік фінішною електронно-променевою обробкою
    (НТУ "ХПІ", 2016) Антонюк, В. С.; Яценко, І. В.; Кириченко, О. В.; Ващенко, В. А.
    Представлено результати експериментальних досліджень з покращення властивостей поверхневих шарів елементів з оптичних керамік (КО1, КО2, КО3, КО5, КО12) після їх обробки рухомим електронним променем з густиною теплової дії Fn = 10⁶…1,6∙10⁷ Вт/м² та швидкістю переміщення V = 10⁻³…10⁻¹ м/с (збільшення мікротвердості поверхні з 1,2…2,9 ГПа (необроблені елементи) до 5,7…6,4 ГПа (оброблені елементи), виникнення зміцнених шарів товщиною 210…230 мкм). Встановлено, що покращення вказаних властивостей призводить до підвищення стійкості елементів до зовнішніх термовпливів: збільшенню у 1,3…1,7 разу критичних значень зовнішніх теплових потоків та часів їх дії, перевищення яких призводить до руйнування елементів та виходу з ладу приладів для досліджуваного діапазону зміни зовнішнього тиску 10⁵…10⁷ Па; підвищенню гранично допустимих значень термопружних напружень в елементах з 50…140 МПа до 160…370 МПа при температурах нагріву 300…1200 К.
  • Ескіз
    Документ
    Влияние технологических параметров механической обработки на структурное состояние поверхностных слоев и сопротивление усталости стали ХВСГ
    (НТУ "ХПИ", 2015) Барандич, Е. С.; Федоран, Ю. А.; Волкогон, В. М.; Антонюк, В. С.; Выслоух, С. П.; Котляр, Д. А.; Кравчук, А. В.
    Приведены результаты исследований влияния вида механической обработки и инструментального материала на структурное состояние поверхностного слоя и усталостную прочность стали ХВСГ при механической обработке. Обработка инструментом из гексанита-Р в поверхностном слое для α- и γ-фаз сопровождается только сжимающими остаточными напряжениями, а абразивная обработка приводит к растягивающим напряжениям I-рода. Увеличение скорости резания при обработке инструментом из гексанита-Р от 50 до 200 м/мин не приводит к существенному изменению усталостной прочности.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив попередньої підготовки порошків ВNВ до спікання на основні характеристики процесу обробки сталі ШХ15 в режимі безперервного різання
    (НТУ "ХПІ", 2010) Волкогон, В. М.; Котляр, Д. А.; Аврамчук, С. К.; Кравчук, А. В.; Антонюк, В. С.
    Приведені результати досліджень особливостей процесу безперервного точіння загартованої сталі ШХ15 твердістю HRC 62..63 інструментом з композиційного надтвердого матеріалу типу гексаніт-Р, виготовленого по різних технологіях. Показано, що характер процесу точіння визначається мікроструктурними і термічними властивостями композиту, а також режимами процесу обробки.
  • Ескіз
    Документ
    Памяти профессора Остафьева Владимира Александровича
    (НТУ "ХПИ", 2010) Антонюк, В. С.
  • Ескіз
    Документ
    Влияние скорости обработки гексанитом-Р на выносливость стали ХВСГ
    (НТУ "ХПИ", 2011) Волкогон, В. М.; Антонюк, В. С.; Аврамчук, С. К.; Кравчук, А. В.; Котляр, Д. А.; Федоран, Ю. А.
    Приведены результаты исследований влияния вида механической обработки инструментального материала на предел выносливости стали ХВСГ при механической обработке. Показаны преимущества токарной обработки резцами из гексанита-Р в сравнении с процессом шлифования. Увеличение скорости резания от 50 до 200 м/мин при обработке инструментом из гексанита-Р не приводит к существенному изменению сопротивления усталости.
  • Ескіз
    Документ
    Автоматизований моніторинг та керування мікрокліматом виробничого приміщення складання прецизійних приладів
    (НТУ "ХПІ", 2011) Антонюк, В. С.; Мережаний, Ю. Г.; Пономаренко, А. І.
    Розглянуто забезпечення спеціальних умов технологічного процесу складання та регулювання приладів та систем орієнтації і навігації. Запропоновано математичну модель параметрів мікроклімату виробничого приміщення. Розроблено автоматизовану систему контролю та керування параметрами мікроклімату приміщення для прецизійного складання приладів.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості формування тонких алмазоподібних наноструктур на різальному інструменті термічним осадженням у вакуумі
    (НТУ "ХПІ", 2012) Антонюк, В. С.; Бондаренко, М. А.; Рудь, М. П.; Яценко, І. В.
    В статті розглянуто умови отримання тонких алмазоподібних нанометричних структур на різальному інструменті термовакуумним осадження. Приведені геометричні характеристики і хімічна чистота матеріалу, який підлягає осадженню, режими формування та відсотковий вміст осаджуваних матеріалів.
  • Ескіз
    Документ
    Динамічні резонансні явища в технологічній оброблюваній системі при фрезеруванні
    (НТУ "ХПІ", 2013) Антонюк, В. С.; Гнатейко, Н. В.; Катрук, О. В.
    Розглянуто причини динамічних явищ при фрезеруванні у вигляді коливального процесу різання багатомасової, пружно дисипативної системи верстата. Виявлено умови виникнення передрезонансних і резонансних явищ, їх механізм і енергетичний рівень, дія та вплив на динамічну стійкість технологічної оброблювальної системи. Отримані результати дозволяють проаналізувати резонансні динамічні явища при механічній обробці, визначити основні характеристики процесу фрезерування та підвищити його надійність.