Кафедра "Інтегровані технології машинобудування ім. М. Ф. Семка"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/3115

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/cutting

Від 2005 року кафедра має назву "Інтегровані технології машинобудування" ім. М. Ф. Семка, попередня назва – "Різання матеріалів та різальні інструменти".

Кафедра заснована в 1885 році. Свої витоки вона веде від кафедри механічної технології (у подальшому – кафедра загального машинобудування, кафедра холодної обробки матеріалів, кафедра різання матеріалів та різальних інструментів).

Засновником і першим завідувачем кафедри був фундатор технологічної підготовки інженерів-механіків в ХТПІ Костянтин Олексійович Зворикін.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут і є провідним науково-дослідним і освітнім центром України в галузі високих інтегрованих технологій у машинобудуванні. У науковій школі кафедри різання матеріалів підготовлені 18 докторів технічних наук і 104 кандидата технічних наук.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 9 кандидатів технічних наук; 3 співробітника мають звання професора, 6 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Виявлення закономірностей електроерозійного алмазного шліфування на основі температурного фактору
    (Українська інженерно-педагогічна академія, 2020) Стрельчук, Роман Михайлович; Шелковий, Олександр Миколайович
    В роботі одержала подальший розвиток математична модель визначення температури при шліфуванні прямолінійного зразка, що рухається по нормалі до робочої поверхні круга з постійною швидкістю. доведене, що при шліфуванні частка тепла, що йде в оброблюваний зразок, значно більше частки тепла, що йде в стружки, що утворюються. Тому з достатньої для практики точністю при розрахунках температури шліфування рух теплового джерела уз­довж оброблюваного зразка можна не враховувати. це значно спрощує аналітичні залежності для визначення температури та відкриває нові можливості в плані аналізу та оптимізації структури і параметрів операцій шліфування на основі температурного критерію. Теоретично визначені основні умови зменшення температури шліфування. Вони поля­гають, головним чином, у зменшенні умовної напруги різання (енергоємності обробки) і в зніманні припуску невеликими частинами в процесі шліфування з метою охолодження нагрі­тих поверхонь оброблюваного зразка. Температурний фактор при електроерозійному алмазному шліфуванні в багатьох ви­падках є основним обмеженням застосування на практиці цього ефективного методу фініш­ної обробки. Тому визначення шляхів зменшення теплової напруженості процесу електроерозійного алмазного шліфування має велике теоретичне і практичне значення, відкриває но­ві технологічні можливості високоякісної обробки деталей із загартованих сталей і інших важкооброблюваних матеріалів. Дослідження теплових процесів при електроерозійному ал­мазному шліфуванні вимагає розробки математичних моделей, що дозволяють робити оптимізаційні розрахунки по визначенню найбільш ефективних варіантів обробки за температур­ним фактором. у зв'язку із цим, метою роботи є теоретичне обґрунтування умов зменшення температури шліфування і підвищення продуктивності обробки.
  • Ескіз
    Документ
    Математичне моделювання робочої поверхні круга в умовах електроерозійного алмазного шліфування
    (Українська інженерно-педагогічна академія, 2019) Стрельчук, Роман Михайлович; Шелковий, Олександр Миколайович
    У робот наведено аналiз формул для підрахунку числа зерен алмазного круга, відстаней мiж ними, їх розподiлiв. Результати заснованi на експериментальних дослідженнях i розрахункових методах з моделюванням конкретної форми зерен. Розбiжнiсть кiлькiсних даних пояснюється рiзним методичним пiдходом - профiлографування, метод відбитків, оптичний, метод термопар, планіметричний, мiкрошлiфiв i iншi, а в розрахункових методах - відмінністю прийнятої форми зерна i вихідних розмiрiв зерен, заснованих на позначеній зернистостi порошку. Крiм того, з метою встановлення достовiрних результатiв, кожен iз зазначених методiв породжує цiлий ряд особливих методик i оригiнальних пiдходiв. Профiлографування робочої поверхні круга може здiйснюватися алмазною голкою, долотоподiбним щупом, iз записом профілограм за двома допомiжними лініями, еквiдистантно розташованим щодо контрольованої, з оцiнкою рельєфу струмопровідною голкою для більш виразного розпiзнавання алмазних зерен i виступiв металевої зв'язки i т. д. I так в кожному методі. При цьому у відповідному відмітному способi наводиться аналiз переваг одного i недолiкiв iншого пiдходу. Найбшьш достовiрним розрахунковим методом може вважатися той, при якому ре­зультати відповідають експериментальним даним, отриманим поштучним пiдрахунком числа зерен в одному карат i вiдповiдного в одинищ об'єму алмазоносного шару. У розрахунках така відповідність дозволяла судити про достовiрнiсть результатiв. Проводився аналiз i розрахунок зерен, котрi утримуються на робочої поверхнi кру­га при найменшій глибинi загортання в зв'язці. Багато дослiдникiв як визначального параме­тра приймають максимальну висоту виступання зерен над рiвнем зв'язки. У зв'язку з цим визначимо, що мiнiмальна глибина закладення є більш надійною (стiйкою), фiзично яка визначаеться величиною, меншою мiрою залежить вiд випадково факторiв, що впливають. Розглянута ймовiрносно-статистична модель робочої поверхні шлiфувального круга дозволяє описати розподіл ординат точок сумарним рiжучим профiлем з урахуванням харак­теристики алмазовмісного шару.