Кафедра "Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1705

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tmm-sapr

Від 2005 року кафедра має назву "Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин”, попередня назва – кафедра "Теорія механізмів, машин і роботів" (від 1991), первісна назва – кафедра "Теорія механізмів і машин" (від 1920).

Кафедра "Теорія механізмів і машин" створена у 1920 році після злиття Жіночого політехнічного інституту з Харківським технологічним. Першим завідувачем кафедри став професор Яків Лазарович Геронімус, який суттєво вплинув на розвиток наукової школи з теорії механізмів і машин.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    К вопросу о проведении многовариантного динамического анализа поведения подвески ЛБМ при стрельбе
    (НТУ "ХПИ", 2005) Грабовский, Андрей Владимирович; Танченко, Андрей Юрьевич
    Розв'язана задача розробки методики багатоваріантного аналізу динамічного стану підвіски БТР-80 при проведенні модернізації шляхом встановлення більш потужних модулів озброєння. Вибрані раціональні параметри варіювання для вирішення вказаної задачі. Використаний багатопараметричний підхід до моделювання досліджуваної конструкції.
  • Ескіз
    Документ
    Обеспечение точности стрельбы путем обоснования характеристик модуля вооружения модернизируемых легких бронированных машин
    (НТУ "ХПИ", 2018) Рикунов, Олег Николаевич; Танченко, Андрей Юрьевич; Ткачук, Николай Анатольевич; Лисовол, Яна Николаевна; Грабовский, Андрей Владимирович; Васильев, Антон Юрьевич; Набоков, Анатолий Владимирович; Малакей, Андрей Николаевич; Бондаренко, Марина Александровна; Лунев, Евгений Александрович
    Работа посвящена исследованию динамических процессов при осуществлении стрельбы из малокалиберных автоматических пушек, которыми оснащаются боевые модули современных боевых легкобронированных машин. Разработаны математические и параметрические компьютерные модели изучаемых объектов с тестовыми параметрами. Проведены исследования влияния различных факторов на характеристики колебательных процессов. Установлены характерные особенности динамических процессов и их влияние на рассеяние снарядов при стрельбе. Созданные модели, методы и средства моделирования пригодны для обоснования проектных решений при проектировании и модернизации отечественных легкобронированных машин. Определены особенности изменения собственных частот и форм колебаний при варьировании жесткости бронекорпуса, подвески и боевого модуля. Выявлено, что для адекватного моделирования динамических процессов и оценки точности стрельбы необходимо исследовать полную модель, которая включает податливые деформируемые элементы: бронекорпус, подвеску и боевой модуль.
  • Ескіз
    Документ
    Математическое моделирование динамических процессов в корпусе легкобронированной машины при импульсном воздействии
    (НТУ "ХПИ", 2018) Набоков, Анатолий Владимирович; Ткачук, Николай Анатольевич; Малакей, Андрей Николаевич; Грабовский, Андрей Владимирович; Васильев, Антон Юрьевич; Куценко, Сергей Владимирович; Танченко, Андрей Юрьевич; Ананьин, Евгений Сергеевич
    В работе описаны вопросы моделирования динамических процессов в легкобронированных машинах. С помощью метода параметрического моделирования исследуемый объект описан множеством варьируемых параметров, которые полностью идентифицируют динамическую систему "боевой модуль – бронекорпус – подвеска". Для определения рациональных параметров предложено проводить численное моделирование на основе интегрирования уравнений движения с помощью метода конечных элементов. На основе анализа результатов исследований определяются параметры, которые удовлетворяют соответствующим критериям и ограничениям. В частности, выявляются опасные резонансные режимы и формулируются критерии отстройки от этих режимов.