Кафедра "Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1705

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/tmm-sapr

Від 2005 року кафедра має назву "Теорія і системи автоматизованого проектування механізмів і машин”, попередня назва – кафедра "Теорія механізмів, машин і роботів" (від 1991), первісна назва – кафедра "Теорія механізмів і машин" (від 1920).

Кафедра "Теорія механізмів і машин" створена у 1920 році після злиття Жіночого політехнічного інституту з Харківським технологічним. Першим завідувачем кафедри став професор Яків Лазарович Геронімус, який суттєво вплинув на розвиток наукової школи з теорії механізмів і машин.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор технічних наук, 7 кандидатів технічних наук; 1 співробітник має звання професора, 5 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2016 - 201922020 - 20211

Налаштування

Містить файли: ТакКлючові слова: search.filters.subject.бронетранспортер

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Моделювання дії ударно-хвильового навантаження на корпусні елементи транспортних засобів
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Васильєв, Антон Юрійович; Куценко, Сергій Володимирович; Ткачук, Микола Анатолійович; Грабовський, Андрій Володимирович; Шаталов, Олег Євгенович; Волошина, Ірина Олександрівна; Тимофієнко, Вадим Вадимович
    Для дослідження впливу ударно-хвильового навантаження на корпусні елементи транспортних засобів розроблена постановка, яка враховує рухомий характер цього навантаження. Створено спеціалізовану параметричну скінченно-елементну модель макету корпуса бронетранспор-тера, що враховує особливості досліджуваного процесу. Задача визначення напружено-деформованого стану бронекорпусів розв’язується у статичній та динамічній постановках. Наведено просторово-часові розподіли компонент і характеристик напружено-деформованого стану дослідженого макету бронекорпусу бронетранспортера. Аналіз одержаних результатів досліджень у використаних постановках свідчать про необхідність розв’язання задачі у повній динамічній постановці із урахуванням можливості виникнення пластичних деформацій. Для визначення більш раціональних конструктивних рішень побудовано методологічну основу.
  • Ескіз
    Документ
    Розрахунково-експериментальні дослідження динамічних характеристик моделі макету бронекорпусу
    (НТУ "ХПІ", 2019) Грабовський, Андрій Володимирович; Ткачук, Микола Анатолійович; Бондаренко, Марина Олександрівна; Пелешко, Євген Віталійович; Васильєв, Антон Юрійович; Танченко, Андрій Юрійович; Цендра, Георгій Вікторович; Шевченко, Андрій Валерійович
    У роботі наведено розрахунково-експериментальне порівняння динамічних характеристик фрагменту макету корпусу БТР-80. Методика експериментального дослідження полягала у визначенні динамічного відгуку від дії ударного навантаження прогумованим ударником. Результати знімалися аналізатором спектру вібрацій 795М за допомогою датчика прискорень ДН-3-М1. Чисельні дослідження виконані в модулі перехідного динамічного аналізу. Для отриманих залежностей побудовані перетворення Фур'є. Окремим етапом розрахунково-експериментальних досліджень було виконано варіювання маси бойового модуля. Визначено, що результати, отримані експериментальним методом, добре узгоджуються з аналогічними результатами, які отримані розрахунковими методами.
  • Ескіз
    Документ
    Влияние варьирования проектных параметров на прочностные и жесткостные характеристики корпусов легкобронированных машин
    (НТУ "ХПИ", 2016) Чубань, Марина Александровна; Шейченко, Роман Игоревич; Граборов, Роман Викторович; Грабовский, Андрей Владимирович; Танченко, Андрей Юрьевич; Ткачук, Николай Анатольевич
    В статье на тестовом примере бронетранспортера БТР-80 поставлена и решена задача структурной и параметрической оптимизации тонкостенной машиностроительной конструкции. Для решения данной задачи задействован метод исследования поверхностей отклика с применением методов линеаризации, билинеаризации, и кусочно-полиномиальной аппроксимации базисными функциями Эрмита в ходе построения математических моделей. В результате исследований нашли подтверждения тенденции изменения оцениваемых характеристик конструкции в ответ на варьирование параметров ее элементов, а также на введение новых конструктивных элементов. Определено, что более точные аппроксимации получаются при применении метода аппроксимации функциями Эрмита. Методы линейной и билинейной аппроксимации дают большую погрешность в зонах резкого изменения функций отклика.