Кафедра "Комп'ютерна математика і аналіз даних"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7570

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/kmmm

Кафедра "Комп'ютерна математика і аналіз даних" заснована в 2002 році.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту комп'ютерних наук та інформаційних технологій Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", забезпечує підготовку бакалаврів і магістрів за проектно-орієнтованою освітньою програмою за напрямом науки про дані "DataScience".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора наук: 1 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних; 15 кандидатів наук: 10 – технічних, 4 – фізико-математичних, 1 – педагогічних; 3 співробітників мають звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 38

Позиціонування математичної мови в контексті дистанційного навчання майбутніх ІТ-фахівців
(CPN Publishing Group, 2021) Дубініна, Оксана Миколаївна; Тоніца, Олег Володимирович
Сучасному навчальному процесу притаманне збільшення обсягу дистанційної освіти. До того ж при підготовці ІТ-фахівців вища інженерна школа постає перед необхідністю подолання протиріччя між професійно затребуваним широким спектром математичних знань і умінь для вище названих фахівців і обмеженістю у часі отримання вищої професійної освіти. Актуальність роботи детермінується тим, що здатність сучасних фахівців, які беруть участь в індустріальному виробництві програмної продукції, до синтезу та компетентного використання у своїй професійній діяльності математичного апарату, залежить від опанування ними математичної мови, як універсального інформаційно-зберігаючого, комунікативного, трансляційного, інтегруючого наукове знання інструменту загальнопланетарного застосування. Поглиблене вивчення математичної мови та розвиток математичного мовлення здобувачів вищої освіти у галузі інформаційно-комунікаційних технологій сприяє продуктивному використанню потенціалу математики задля інтенсифікації навчального процесу по підготовці цих фахівців.
Особливості розробки та запровадження методики з визначення коефіцієнту сформованості лідера
(SSPG Publish, 2020) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Дубініна, Оксана Миколаївна
У статті запропоновано методику по визначенню коєфіцієнту сформованості лідера у майбутніх фахівців на підставі системно-квалітативного підходу, що поєднує в собі системність і принципи квалітології. Авторами виконано розрахунок коефіцієнту сформованості лідера. Представлено шкалу оцінювання рівня сформованості лідера: коефіцієнт рівня сформованості лідера, L (%) та підсумкову характеристику високого, середнього та низького рівня лідера.
Моделювання професійно значущих лідерських якостей майбутніх викладачів вищої школи в умовах освітніх трансформацій
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Дубініна, Оксана Миколаївна
Довіра як педагогічна технологія виховання інженера-лідера IT-галузі у вищій технічній школі
(2020) Дубініна, Оксана Миколаївна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна
Інтегрування у технічних розрахунках транспортних систем з використанням комп'ютерної математики
(Мадрид, 2020) Дубініна, Оксана Миколаївна; Любарський, Борис Григорович; Єріцян, Багіш Хачикович; Рябов, Євген Сергійович
Навчально-методичний посібник містить теоретичні відомості, докладно розібрані приклади, задачі для аудиторного та самостійного розв’язку, а також 30 варіантів типових індивідуальних домашніх завдань. Призначено насамперед для студентів, що здобувають вищу освіту у галузі знань транспорту, може бути корисним студентам і викладачам усіх технічних спеціальностей.
Теоретико-емпіричні аспекти визначення змісту поняття “професійна відповідальність педагога-лідера”
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Дубініна, Оксана Миколаївна; Ігнатюк, Ольга Анатоліївна; Середа, Наталія Вікторівна
Статтю присвячено теоретичному та емпіричному дослідженню феномена професійної відповідальності педагога-лідера, який є предметом міждисциплінарного вивчення соціально-гуманітарних наук. Автори звертають увагу, що зміст поняття не визначається його терміном (назвою), але розкривається за допомогою визначення. У ході дослідження встановлено, що визначення є певним завершальним етапом у формулюванні поняття і вирішує такі пізнавальні завдання: розкриває зміст поняття і виокремлює його від інших споріднених понять. У статті представлено результати вивчення теоретичних доробок вітчизняних та закордонних вчених задля визначення із змістом поняттям відповідальність. Розкрито теоретичні аспекти поняття “відповідальність” у філософсько-соціологічному, психологічному та педагогічному вимірах. Дослідниками запропоновано логіко-змістовну модель професійної відповідальності педагога-лідера на основі теоретико-емпіричних аспектів.
Дефініція "математична культура" з точки зору різних підходів до її формування під час професійної підготовки майбутніх фахівців за напрямом "Програмна інженерія"
(Глухівський національний педагогічний університет ім. Олександра Довженка, 2013) Дубініна, Оксана Миколаївна
У статті проаналізовано вивчення проблемного поля "математичної культури" у філософських, психолого-педагогічних та культурологічних дослідженнях. Досліджено компоненти математичної культури особистості з точки зору різних підходів до її формування, а саме акмеологічного, гуманістичного, онтологічного, синергетичного та ресурсного підходів з метою виявлення їх можливостей до формування математичної культури під час професійної підготовки майбутніх фахівців за напрямом "Програмна інженерія".
Деякі аспекти формування професійної компетентності з програмної інженерії у технічному вищому навчальному закладі
(Кримський гуманітарний університет, 2013) Дубініна, Оксана Миколаївна
Розглянуто проблему темпів розвитку дидактичних систем програмної інженерії. Це питання нерозривно пов'язане з протиріччям в галузі програмної інженерії, яке полягає в дефіциті фахівців, стійко компетентних в цій галузі. Охарактеризовано дисципліни, які формують базові знання програмного інженера. За допомогою коефіцієнта конкордації Кендалла встановлено та проаналізовано кількісну міру зв’язку між базовими дисциплінами та профільним предметом при вступі. Досліджено можливості застосування кореляційного аналізу для обробки сучасного педагогічного експерименту.
Критеріальні характеристики математичної культури майбутнього фахівця з програмної інженерії
(ІМА-прес, 2014) Дубініна, Оксана Миколаївна
У статті охарактеризовано, визначено та систематизовано критерії та ознаки, які розкривають структурні та функціональні компоненти математичної культури майбутніх інженерів індустрії програмної продукції, з урахуванням того, що вище означена культура являє собою своєрідний процес, в основі якого знаходиться взаємодія знань, навичок і переконань, придбаних в процесі формування акмеологічного, аксіологічно-мотиваційного, інформаційно-методологічного, гуманітарного, когнітивного, компетентнісного, креативного і рефлексивно-оціночного компонентів.
Методологічне обґрунтування побудови моделі розвитку інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі
(Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка, 2016) Дубініна, Оксана Миколаївна
У статті уточнено поняття "інформаційна культура" та "інформаційна культура учнів загальноосвітніх навчальних закладів", розкрито зміст поняття "кібер-буллінг"; обґрунтовано побудову моделі розвитку інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі, а саме розкрито її структурні компоненти (методологічний та нормативний). Встановлено, що методологічною базою створення моделі розвитку інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі є уявлення щодо керованості освітнього процесу в ЗНЗ, уточнене шляхом виокремлення часових характеристик об'єкта управління; структуровано етапи формування інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу в навчальному закладі; визначено умови і компоненти розвитку інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі та рівні їх сформованості.