Кафедра "Автоматизація та кібербезпека енергосистем"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7548

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/avkib

З 2017 р. має назву "Автоматизація та кібербезпека енергосистем", попередня назва – "Автоматизація енергосистем.

Кафедра "Автоматизація енергосистем" утворена у 2003 році, як така, що відділилася від кафедри "Електричні станції". Першим завідувачем кафедри був Кизилов Володимир Ульянович – перший в історії університету, хто був удостоєний почесного звання "Заслужений винахідник України".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту енергетики, електроніки та електромеханіки. Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють 4 доктора технічних наук та 4 кандидата технічних наук; 4 співробітника мають звання професора, 4 – доцента

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Методичні вказівки до виконання бакалаврських дипломних проектів та робіт
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Гриб, Олег Герасимович; Карпалюк, Ігор Тимофійович; Донецька, Тетяна Сергіївна; Дяченко, Олександр Васильович
У методичних вказівках подається методологія виконання дипломних проектів (робіт) освітнього рівня бакалавр у Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» за спеціальністю 141 – Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка. Наведено загальні методичні вказівки щодо змісту та оформлення проектів (робіт). Розглянуто побудову та наповненість пояснювальної записки, формування графічного матеріалу. Розібрано правила створення усної доповіді. Наведено приклади оформлення супровідних документів і матеріалів до дипломного проекту (роботи).
Втрати електричної енергії в енергетичній системі України та їх зниження за рахунок впровадження постійного струму
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Гриб, Олег Герасимович; Карпалюк, Ігор Тимофійович; Швець, Сергій Вікторович; Донецька, Тетяна Сергіївна; Дяченко, Олександр Васильович
Втрати електричної енергії в енергетичній системі України та їх зниження за рахунок впровадження постійного струму / О. Г. Гриб [та ін.] // Вісник Національного технічного університету "ХПІ". Сер. : Гідравлічні машини та гідроагрегати = Bulletin of the National Technical University "KhPI". Ser. : Hydraulic machines and hydraulic units : зб. наук. пр. – Харків : НТУ "ХПІ", 2023. – № 1. – С. 72-
Підвищення надійності електроенергетичних об'єктів за рахунок використання безпілотних літальних апаратів
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Гриб, Олег Герасимович; Карпалюк, Ігор Тимофійович; Лука, Олексій Володимирович; Кауркін, Євген Олексійович
Розглядається питання щодо підвищення надійності роботи об'єктів в енергетичній системі України. Показано, що електроенергетичний комплекс України має значні рівні зносів, що в свою чергу призводить до зростання кількості аварійних станів, збільшення часу післяаварійних відновлень, і, як наслідок, зменшення надійності електропостачання в цілому. Відповідно і втрати електричної енергії будуть тим більше, чим вище знос систем і обладнання. Для підтримання електроенергетичної системи в межах нормативних вимог для обладнання із більшим зносом витрати на обслуговування також мають збільшуватися. Застаріле і зношене обладнання призводить до зростання втрат енергії, зростання витрат на підтримання стану працездатності і, як наслідок, втрат фінансових. Зменшення втрат електроенергії на зношеному обладнанні не може бути виконано одномоментно і кардинально, в силу неможливості економіки України оновити енергетичне обладнання за короткий строк. Автори пропонують зменшення фінансових втрат провести за рахунок зменшення витрат на обслуговування існуючого обладнання. І зробити це пропонується за умови використання сучасних технологій, а саме використання БПЛА для моніторингу енергетичного обладнання. Пропонується звернути увагу тільки на один параметр, а саме на безперебійність функціонування енергооб'єктів. Так для мережевих компаній моніторинг технічного стану ліній і контроль засобів ізоляції є основним типом моніторингу. Щільність відмов побудована в графічному вигляді, де представлена нормована кількість оглядів, яка виходить із вимог надійності. Розрахунок кількості оглядів виконують за нормативними документами. В роботі показано, що графік зміни ймовірності безвідмовної роботи не є прямою. Тому регулярність оглядів не може використовувати періодичність не пов'язану із зносом обладнання. І для підтримання рівня надійності необхідно збільшувати кількість оглядів для забезпечення нормативного рівня надійності. Зменшення витрат на збільшену кількість оглядів автори пропонують виконати за допомогою БПЛА. Наведені економічні розрахунки показують високу економічну ефективність такої пропозиції.
Цифрова енергетика
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гриб, Олег Герасимович; Карпалюк, Ігор Тимофійович; Швець, Сергій Вікторович; Рудевіч, Наталія Валентинівна
Recognition of Corona Discharge Presence by Acoustic System Installed on Unmanned Aerial Vehicle
(Національний авіаційний університет, 2020) Gryb, Oleh; Karpaliuk, Ihor; Shvets, Serhiy; Zaporozhets, Artur
The energy complex of Ukraine still remains a rather powerful complex among the countries of the Eurozone. Ukrainian electrical networks, which are part of the energy complex, have significant branches. The length of high and ultra-high voltage power lines (750, 330, 220, 110 kV) is thousands of kilometers. Deterioration of equipment in the power supply system of Ukraine affects the reliability of power supply and quality indicators. In such conditions, maintenance of the operating condition of the equipment is provided by routine maintenance. Considerable attention is paid to the timely detection of damage, accurate determination of the accident site and its nature. High voltage in the network leads to the appearance of such a side factor as corona discharge, which not only consumes significant amounts of electrical energy, but also distorts it. The appearance of a corona discharge may indicate an electrical malfunction of the current transmission system. Therefore, the authors chose the direction of developing galvanically independent systems for diagnosing the state of power equipment through diagnosing the presence of a corona discharge. For determining the presence of a corona discharge, it is necessary to use either a significant number of diagnostic systems, or the location of such systems on mobile platforms. It is proposed to use unmanned aerial vehicles as a platform. The methods of acoustic control proposed by the authors can be blocked by the intrinsic noises of aircraft. Therefore, an acoustic analysis of various operating modes of aircraft was carried out and compared with the acoustic spectrum of a corona discharge. The obtained results made it possible to visualize the possibility of using acoustic systems on board unmanned aerial vehicles to diagnose corona discharge by acoustic parameters.
Від класичної до цифрової підстанції
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гриб, Олег Герасимович; Сендерович, Геннадій Аркадійович; Дяченко, Олександр Васильович; Швець, Сергій Вікторович; Ярова, Інна Сергіївна
Існуюча модель управління електроенергетикою з кожним днем втрачає свої можливості. Тобто мова йде саме про нагальність зміни моделі роботи та взаємодії складових електроенергетики, аби зробити мережі більш чутливими до навантаження із змінюваних джерел генерації в умовах змінюваного попиту. Виклик, з яким зустрілися постачальники послуг на комунальному рівні – це збільшення конкуренції завдяки збільшенню розподіленої доступної пропозиції енергетичних послуг. Таким чином, постачальники енергетичних послуг для задоволення потреб споживачів мають діяти проактивно, пропонуючи їм індивідуально оптимізований сервіс, водночас захищаючи конфіденційність операцій та забезпечуючи безпечний контроль за даними транзакцій поміж учасниками енергетичного ринку. Специфіка змінюваних відновлювальних джерел енергії, окрім проблем забезпечення сталої доставки енергії у відповідності з попитом, потребує створення потужностей із накопичення перегенерованої в певний час енергії, швидкого балансування та керування якістю самої енергії. Ці виклики можна подолати створенням штучно «інтелектуалізованої» енергосистеми, тобто енергетика з оперативної точки зору має теж стати «розумнішою» та ефективнішою. Одним із ключових елементів інтелектуальних електроенергетичних систем є цифрові підстанції, які забезпечують новий рівень розвитку в управлінні технологічними процесами передачі і розподілу електроенергії. Перехід до передачі сигналів в цифровому вигляді на всіх рівнях управління підстанцією дозволить створити технологічну інфраструктуру для впровадження інформаційно-аналітичних систем, знизити помилки недообліку електроенергії, зменшити капітальні та експлуатаційні витрати на обслуговування підстанції, а також підвищити електромагнітну безпеку і надійність роботи мікропроцесорних пристроїв. Впровадження цифровізованих систем, забезпечує більш високу швидкість і безпеку передачі інформації, взаємозамінність окремих компонентів системи, підвищення надійності системи. Основна ідея цифрових підстанцій полягає в організації обміну інформацією між різними інтелектуальними електронними пристроями і системами автоматизації різних рівнів управління за допомогою протоколів передачі даних. Найбільш повно принципи обміну інформацією на цифрових підстанціях формуються групою стандартів IEC 61850. Авторами статті було розглянуто переваги застосування цифрових систем управління, які розроблені відповідно до міжнародного стандарту IEC 61850. Також був проведений аналіз поетапного переходу від класичної підстанції до цифрової.
Аналіз методів визначення часткової участі суб'єктів у відповідальності за порушення якості електроенергії по синусоїдальності кривої напруги
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гриб, Олег Герасимович; Сендерович, Геннадій Аркадійович; Дяченко, Олександр Васильович; Карпалюк, Ігор Тимофійович; Швець, Сергій Вікторович
Впровадження в експлуатацію електронних лічильників електричної енергії дозволяє використовувати можливості сучасної елементної бази, в тому числі для їх використання в локальних засобах обліку. Сучасна елементна база дозволяє використовувати локальні засоби обліку, які крім основної функції визначення кількості, переданої електроенергії на границі розділу балансової приналежності можуть викону -вати ряд функцій, не властивих лічильникам електричної енергії. Одне з основних доповнень, які вводять в ці пристрої - оцінка електро-магнітної сумісності шляхом вимірювання показників якості електроенергії. У зв'язку з цим актуальною стала задача розробки методів, використання яких можливе в пристроях, що працюють локально. В статті проводиться аналіз методів і методик детермінованого визначення часткової участі суб'єктів у відповідальності за порушення якості електричної енергії по синусоїдальності кривої напруги на можливість використання їх в локальних засобах обліку.
Аналіз перспектив розвитку цифрової енергетики в Україні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гриб, Олег Герасимович; Сендерович, Геннадій Аркадійович; Дяченко, Олександр Васильович; Карпалюк, Ігор Тимофійович; Швець, Сергій Вікторович
Основні проблеми традиційної енергетики, зумовлені ростом цін на енергоносії, які в свою чергу пов’язані з вичерпністю легкодоступних родовищ органічного і ядерного палива, а також частими аваріями на атомних станціях, які в свою чергу, викликали необхідність аналізу стану споживання енергії на сучасному етапі розвитку суспільства та визначення шляхів енергозабезпечення людства у майбутньому. На фоні проблем з викопними джерелами енергії одними з ключових глобальних трендів розвитку енергетичної галузі стають розвиток альтернативних джерел енергії і цифрова енергетика. Дані процеси уже в значній мірі вплинули на економіку паливно-енергетичного комплексу в деяких країнах світу і продовжують розвиватися. Розповсюдження відновлювальних джерел енергії вже починає глобально впливати на виробництво, споживання енергії та на функціонування електромереж, особливо в країнах, де частка відновлювальних джерел енергії в традиційній енергетиці перевищує 10 % до таких країн за прогнозами найближчим часом ввійде і Україна. Перехід від нинішніх моделей прогнозованої генерації із здебільшого постійною потужністю до мереж, до яких під’єднані змінювані відновлювальні джерела енергії, вочевидь потребуватиме великих змін. Виконання заходів щодо впровадження змінюваної та розподіленої відновлювальних джерел енергії потребуватиме більших зусиль щодо керування потоками енергії у мережі, її перерозподілу та накопиченню. Цифровізація може вирішити виклики, що лише посилюватимуться у майбутньому, в три етапи: розумне створення енергії, розумне оперування нею та взаєморозрахунками з клієнтами і розумне її споживання. Головною проблемою тут є потреба в величезній кількості даних, які потребуватимуть обробки, аби розуміти, як працює мережа в будь-який момент часу, аби за умов постійної зміни її параметрів можна було керувати змінними чинниками, прогнозувати їх, оцінювати поточні потреби клієнтів та спроможності постачальників енергетичних послуг. Авторами статті був проведений аналіз цифровізації енергетики та виділено декілька основних напрямів її розвитку. Проаналізовано динаміку росту кількості власників сонячних електростанцій що встановлені в приватних домогосподарствах України, тому що вони можуть стати одними із перших учасників цифровізації в країні.