Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dngik

Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату" була заснована в 2010 році для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості.

Характерною рисою діяльності кафедри "Видобування нафти, газу та конденсату" є постійний зв'язок з підприємствами та організаціями-замовниками фахівців. Випускники кафедри працюють у галузі видобування, транспортування, використання та реалізації нафти і газу, а також великої кількості сировини, отриманої при їх технологічній переробці.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 3 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 35

Комплексне застосування інтернетдидактики та електронних бібліотек у навчальному процесі
(Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2024) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна Володимирівна
Описано комплексне застосування інтернетдидактики (вікі-, кіно-, сайто-, блого-, вебінародидактики) та електронних бібліотек у сучасній вітчизняній університетській освіті. Показано, що такий підхід підсилює ефект кожного складника (компонента) інтернетдидактики. При цьому їх поєднання у певному окремому випадку обирає викладач. Умовами успішної реалізації такої синергетики є: наявність первинної фахової джерельної бази навчального процесу, матеріально-технічного і програмного забезпечення комунікації «викладач-студент», створення і користування відео, аудіо, текстовою інформацією. Попередньо забезпечується медіаграмотність обох сторін – як викладацького, так і студентського складу; при цьому від викладацького складу, а також роботодавців, очікується не тільки володіння технікою і технологією он-лайн процесу викла дання, але й створення самих продуктів – навчальних фільмів, сайтів, блогів, вебінарів, вікіпедійних статей тощо. Для студента важливим є синергетичне поєднання наукових досліджень і навчального процесу, що можна оптимально досягнути наблизивши самого студента і університет до роботодавця. Для викладача важливим є комплексність його фахової діяльності в університеті з «включеністю» у світове наукове і викладацьке середовище – через присутність доробку викладача (науковця) в міжнародних наукометричних базах, бібліотеках, на майданчиках наукових конференцій, симпозіумів тощо. Отже, комплексний ефект від застосування вікі-, кіно-, сайто-, вебінародидактики та електронних біблі отек у сучасній вітчизняній університетській освіті і науці має такі складники: - по-перше, викладач для підвищення ефективності он-лайн навчання одночасно застосовує вікі-, кіно-, сайто-, блого-, вебінародидактику у найбільш ефективному для його предмету поєднанні; - по-друге, умовами успішної реалізації такої синергетики є: наявність первинної фахової джерельної бази навчального процесу, матеріально-технічного і програмного забезпечення комунікації «викла дач-студент»; - по-третє, необхідно попередньо забезпечити медіаграмотність обох сторін; - по-четверте, для студента важливим є синергетичне поєднання наукових досліджень і навчального процесу; по-п᾽яте, для викладача важливим є синергетичне поєднання його фахової діяльності з «включеністю» у світове наукове і викладацьке середовище.
Медіадидактика як інструмент створення навчальної літератури
(Kramer, 2024) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна Володимирівна
Показана роль медіадидактики/інтернетдидактики в сучасному освітньому процесі. Водночас підкреслюється роль навчальної літератури як систематизуючого начала навчального процесу. Докладно описано застосування практик медіадидактики для створення навчальної літератури.
Сучасні тенденції розвитку інтернет-дидактики у технічній вищій освіті
(Донецьке відділення Наукового товариства імені Шевченка, 2024) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна Володимирівна; Онкович, Артем Дмитрович
Автори аналізують сучасні тенденції розвитку інженерної інтернет-дидактики. Першою тенденцією є поширення інтернет-дидактики на енергетичну інженерію (нафтогазова інженерія, електротехніка тощо). Другою – поєднання вікі-, кіно-, сайто-, блого-, вебінародидактики та електронних бібліотек у сучасній університетській освіті і науці, що приносить позитивний синергетичний ефект. Третьою – поширеність он-лайн курсів лекцій. Четверта – застосування інженерної інтернет-дидактики. як інструменту створення нової навчальної літератури. П᾽ята тенденція – застосування складників інтернет-дидактики як бази для створення спецкурсів з професійно орієнтованої медіаосвіти
Синергетичний ефект від застосування вікі-, кіно-, сайто-, блого-, вебінародидактики та електронних бібліотек у сучасній університетській освіті і науці
(Perfect Publishing, 2024) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна Володимирівна; Соколівська, Любов Дмитрівна
Показані складові синергетичного ефекту від застосування вікі-, кіно-, сайто-, блого-, вебінародидактики та електронних бібліотек у сучасній вітчизняній університетській освіті і науці. Кожен викладач для оптимального процесу навчання застосовує ці складники інтернетдидактики у вибраному ним і найбільш ефективному для його предмету поєднанні. Умовами успішної реалізації такої синергетики є: наявність первинної фахової джерельної бази навчального процесу, матеріально-технічного і програмного забезпечення комунікації «викладач-студент», створення і користування відео, аудіо, текстовою інформацією. Попередньо забезпечується медіаграмотність обох сторін – як викладацького, так і студентського складу; при цьому від викладацького складу, а також роботодавців, очікується не тільки володіння технікою і технологією он-лайн процесу викладання, але й створення самих продуктів – навчальних фільмів, сайтів, блогів, вебінарів, вікіпедійних статей тощо. Для студента важливим є синергетичне поєднання наукових досліджень і навчального процесу, що можна оптимально досягнути наблизивши самого студента і університет до роботодавця. Для викладача важливим є синергетичне поєднання його фахової діяльності з «включеністю» у світове наукове і викладацьке середовище – через присутність доробку викладача (науковця) в міжнародних наукометричних базах, бібліотеках, на майданчиках наукових конференцій, симпозіумів тощо.
Інтернет-дидактика: стан і перспективи розвитку
(ПП "Технологічний центр", 2023) Онкович, Ганна Володимирівна; Білецький, Володимир Стефанович
Професійно орієнтована медіаосвіта для студентів спеціальності "Збагачення корисних копалин"
(Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка, 2023) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна Володимирівна
Сучасний навчальний процес в царині інженерії, зокрема, в галузі гірництва, збагачення корисних копалин, де нещодавно було задіяно до 30% активного працездатного населення України, суттєво базується на використанні інтернету. Актуальність викладання в он-лайн режимі у останні 2-3 роки суттєво детермінована спершу ковідом, потім – умовами війни, яку Росія веде проти України. Тому медіаграмотність стала ключовою ознакою фаховості сучасного спеціаліста. Її набуття спонукає до розвитку медіаосвітніх технологій. Вітчизняними і закордонними дослідниками-практиками було розглянуто різні аспекти використання засобів масової інформації та їхніх продуктів у навчальному процесі. В університетах з’являються спецкурси з медіаосвіти, що свідчить як про екстенсивний так і інтенсивний розвиток медіадидактики вищої школи, яка збагачується новітніми технологіями, термінами, поняттями і водночас проникає в найновіші царини знань. У нашому дослідженні пропонується програма нового спецкурсу «Професійно орієнтована медіаосвіта для спеціалістів підгалузі «ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН» (05.15.08) і даються деякі рекомендації щодо його впровадження у систему вищої освіти. Для українського фахового середовища такий спецкурс з використанням ІТ-технологій має підвищену актуальність ще й тому, що з трьох науково-освітніх шкіл за спеціальністю 05.15.08 – донецької, дніпровської та криворізької, історія яких нараховує 70-100 років, станом на 2022 рік функціонує тільки остання. Водночас промисловий сектор налічує декілька десятків збагачувальних фабрик, можливості підготовки кадрів інженерної ліфікації для яких обмежена. При цьому слід вітати спроби заснувати нові і недержавні університети гірничо-металургійного спряму вання (приклад – Технічний університет "Метінвест політехніка", Запоріжжя).
Інженерна блогодидактика у нафтогазовій справі: динаміка розвитку
(Scientific Publishing Center "InterConf", 2023-05) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна Володимирівна; Ткаченко, Микола Володимирович; Торопчинова, Катерина Леонідівна
Автори розглядають динаміку розвитку спеціалізованих сторінок соціальної мережі "Фейсбук" як засобу для впровадження інженерної блогодидактики у навчальний процес вищої технічної школи. Виконано порівняльний контент-аналіз блогу "Нафтогазова освіта" у 2019 і 2023 році. Показано перспективність розвитку освітньо-інформаційних блогів мережі "Фейсбук" зі спеціальності "Нафтогазова інженерія". Зокрема, за моніторинговий період кількість учасників блогу зросла на 79%, публікаційна активність збільшилася на 40%, кількість переглядів за моніторинговий період у 2023 р. у 11 разів вища (2019 р. – 9,4 тис., у 2023 р. – 107,4 тис.).
Спецкурс "Професійно орієнтована медіаосвіта" у розвитку фахової компетентності майбутніх фахівців з первинної переробки корисних копалин
(European Scientific Platform, 2023) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна Володимирівна
Сучасний навчальний процес в царині інженерії, зокрема, в галузі гірництва, переробки корисних копалин, де нещодавно було задіяно до 30% активного працездатного населення України, суттєво базується на використанні інтернету. Медіаграмотність стала ключовою ознакою фаховості спеціаліста. Її набуття спонукає до розвитку медіаосвітніх технологій. Сучасними дослідниками розглянуто різні аспекти використання засобів масової інформації та їхніх продуктів у навчальному процесі. В університетах з’являються спецкурси з медіаосвіти, що свідчить як про екстенсивний так і інтенсивний розвиток медіадидактики вищої школи, яка збагачується новітніми технологіями, термінами, поняттями і водночас проникає в найновіші царини знань. У нашому дослідженні пропонується програма нового спецкурсу «ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНА МЕДІАОСВІТА ДЛЯ ФАХІВЦІВ З ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ РОРИСНИХ КОПАЛИН» для спеціальності 184 «Гірництво», підгалузі «Збагачення корисних копалин» (05.15.08) і даються деякі рекомендації щодо його впровадження у систему вищої освіти. Для українського фахового середовища такий спецкурс з використанням ІТ-технологій має підвищену актуальність, оскільки з трьох українських науково-освітніх шкіл за спеціальністю 05.15.08 –донецької, дніпровської та криворізької, історія яких нараховує 70-100 років, станом на 2022 рік функціонує тільки остання. Водночас промисловий сектор налічує декілька десятків збагачувальних фабрик, можливості підготовки кадрів інженерної кваліфікації для яких обмежена.
Спецкурс "Професійно орієнтована медіаосвіта" у розвитку фахової компетентності майбутніх спеціалістів з трубопровідного транспорту
(Scientific Publishing Center "InterConf", 2023) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна Володимирівна
Медіаграмотність нині – ключова ознака фаховості спеціаліста в царині інженерії. Її набуття спонукає до розвитку медіаосвітніх технологій. Сучасними дослідниками-практиками було розглянуто різні аспекти використання засобів масової інформації та їхніх продуктів у навчальному процесі. В університетах з’являються спецкурси з медіаосвіти, що свідчить як про екстенсивний так і інтенсивний розвиток медіадидактики вищої школи, яка збагачується новітніми технологіями, термінами, поняттями і водночас проникає в найновіші царини знань. У нашому дослідженні пропонується програма нового спецкурсу «Професійно орієнтована медіаосвіта для спеціалістів з трубопровідного транспорту». Запит на таких спеціалістів сьогодні охоплює спеціальності 184 «Гірництво», 185 «Нафтогазова інженерія та технології», 102 «Хімія» та ін. Для фахового середовища такий спецкурс з використанням ІТ-технологій має підвищену актуальність, оскільки Україна – транзитна країна, через її територію проходять ряд міжнародних транспортних коридорів, що послуговуються трубопровідним транспортом – магістральних газопроводів, нафтопроводів, продуктопроводів (зокрема аміакопровід). Станом на 2013 рік загальна довжина нафто- і газопроводів в Україні складала 45597 км, з них газопроводи – 36720 км, нафтопроводи – 4514 км, нафтопродуктопроводи – 4363 км. Тільки Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» має 72 тис. працівників
Спроби компаративного аналізу інформаційно-освітніх сторінок Фейсбуку
(ПВНЗ "Київський медичний університет", 2022) Адамія, Зоя Костянтинівна; Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Артем Дмитрович; Онкович, Ганна Володимирівна