Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dngik

Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату" була заснована в 2010 році для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості.

Характерною рисою діяльності кафедри "Видобування нафти, газу та конденсату" є постійний зв'язок з підприємствами та організаціями-замовниками фахівців. Випускники кафедри працюють у галузі видобування, транспортування, використання та реалізації нафти і газу, а також великої кількості сировини, отриманої при їх технологічній переробці.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 3 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 24
  • Ескіз
    Документ
    Георг Аґрікола і його праці у гірництві та металургії
    (Українська гірнича енциклопедія, 2006) Білецький, Володимир Стефанович
  • Ескіз
    Документ
    Спецкурс "Професійно орієнтована медіаосвіта" у розвитку фахової компетентності майбутніх фахівців з первинної переробки корисних копалин
    (European Scientific Platform, 2023) Білецький, Володимир Стефанович; Онкович, Ганна Володимирівна
    Сучасний навчальний процес в царині інженерії, зокрема, в галузі гірництва, переробки корисних копалин, де нещодавно було задіяно до 30% активного працездатного населення України, суттєво базується на використанні інтернету. Медіаграмотність стала ключовою ознакою фаховості спеціаліста. Її набуття спонукає до розвитку медіаосвітніх технологій. Сучасними дослідниками розглянуто різні аспекти використання засобів масової інформації та їхніх продуктів у навчальному процесі. В університетах з’являються спецкурси з медіаосвіти, що свідчить як про екстенсивний так і інтенсивний розвиток медіадидактики вищої школи, яка збагачується новітніми технологіями, термінами, поняттями і водночас проникає в найновіші царини знань. У нашому дослідженні пропонується програма нового спецкурсу «ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНА МЕДІАОСВІТА ДЛЯ ФАХІВЦІВ З ПЕРВИННОЇ ПЕРЕРОБКИ РОРИСНИХ КОПАЛИН» для спеціальності 184 «Гірництво», підгалузі «Збагачення корисних копалин» (05.15.08) і даються деякі рекомендації щодо його впровадження у систему вищої освіти. Для українського фахового середовища такий спецкурс з використанням ІТ-технологій має підвищену актуальність, оскільки з трьох українських науково-освітніх шкіл за спеціальністю 05.15.08 –донецької, дніпровської та криворізької, історія яких нараховує 70-100 років, станом на 2022 рік функціонує тільки остання. Водночас промисловий сектор налічує декілька десятків збагачувальних фабрик, можливості підготовки кадрів інженерної кваліфікації для яких обмежена.
  • Ескіз
    Документ
    Українська гірнича термінологія: сторінки поступу
    (ПП "Технологічний центр", 2021) Білецький, Володимир Стефанович; Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Віталій Володимирович
  • Ескіз
    Документ
    Феномен золотих "лихоманок" як територіальне, гірниче й соціокультурне освоєння Північної Азії (Частина третя)
    (Український культурологічний центр, 2017) Гайко, Геннадій Іванович; Білецький, Володимир Стефанович
    У циклі статей систематизовано події заселення та економічного освоєння величезних просторів Північної Америки, Австралії, Південної Африки, Північної Азії, що пов'язані з рухом шукачів золота й алмазів (золотими й алмазними "лихоманками"). Наведено хронологічний огляд подій, дано аналіз загальному феномену явища, розкриті особливості його історичної, гірничо-геологічної й організаційної складових. Матеріал розділено на три окремі, але тематично поєднані частини, що описують явище "золотої лихоманки" - стихійного масового видобування золота на нововідкритих родовищах у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. у віддалених (для європейців) частинах світу. Автори висвітлюють події в Північній Азії - на Уралі та в Сибіру.
  • Ескіз
    Документ
    Розвиток української термінології й енциклопедичної справи
    (Національний технічний університет "Дніпровська політехніка", 2015) Білецький, Володимир Стефанович; Бондаренко, Володимир Ілліч; Гайко, Геннадій Іванович
    Розглянуто процес формування термінологічної бази з різних галузей знань, зокрема з геології та гірництва, та розвиток систематизації фахової української мови.
  • Ескіз
    Документ
    Досвід розробки національної української терміносистеми у гірничій галузі
    (2009) Білецький, Володимир Стефанович
  • Ескіз
    Документ
    Розвиток проекту "Гірнича енциклопедія"
    (Донецьке відділення Наукового товариства ім. Шевченка, 2021) Білецький, Володимир Стефанович; Гайко, Геннадій Іванович
  • Ескіз
    Документ
    Історія промислового видобутку нафти і газу в Україні: XX століття
    (Український культурологічний центр, 2019) Білецький, Володимир Стефанович; Гайко, Геннадій Іванович
  • Ескіз
    Документ
    Вугілля у сучасному світі і Україні
    (Східний видавничий дім, 2003) Білецький, Володимир Стефанович
    Викопне вугілля - тверда горюча копалина органічного походження, один з найбільш поширених видів корних копалин. Викопне вугілля поширене на всіх континентах, на шельфі морів і океанів, а іноді і в їх глибоководних частинах. Це переважно чорна, блискуча, тьмяно-блискуча, матова речовина, що характеризується різними відтінками кольору і блиску, різною текстурою (землистою, шаруватою, монолітною) та структурою (смугастою, штриховою, однорідною та ін.) та поверхнею зламу (зернистою, гладенькою, напівраковинною та ін.), різною тріщинністю з плитчатою, кутасто-грудкуватою та ін. відмінами; поодинокими включеннями вуглефікованих фрагментів різних частин рослин; прошарками осадових порід та мінеральних включень.
  • Ескіз
    Документ
    Про вдосконалення української гірничої термінології
    (Український культурологічний центр, 2001) Білецький, Володимир Стефанович; Загнітко, А. П.; Манець, І. Г.