Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dngik

Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату" була заснована в 2010 році для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості.

Характерною рисою діяльності кафедри "Видобування нафти, газу та конденсату" є постійний зв'язок з підприємствами та організаціями-замовниками фахівців. Випускники кафедри працюють у галузі видобування, транспортування, використання та реалізації нафти і газу, а також великої кількості сировини, отриманої при їх технологічній переробці.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 3 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Фільтри

20123

Налаштування

Автор: search.filters.author.Воробйов, А. П.Містить файли: Так

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження гідравлічного транспортування вугілля, вугільно-масляного грануляту та вугільно-гранулятних сумішей
    (Національний гірничий університет, 2012) Білецький, Володимир Стефанович; Світлий, Юрій Герасимович; Воробйов, А. П.
    Досліджено процес гідравлічного транспортування вугілля, вуглемасляного грануляту і сумішей "вугілля-гранулят". Показано еволюцію структури твердої фази на дистанції гідротранспортування 0-230 км. Показана принципова можливість і встановлені особливості передачі вуглемасляного грануляту і сумішей "вугілля-гранулят" гідравлічним транспортом як на близькі (сотні метрів, перші кілометри), так і на далекі відстані (перші сотні кілометрів).
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження масляної агломерації бурого вугілля
    (Національний гірничий університет, 2012) Білецький, Володимир Стефанович; Воробйов, А. П.
    В умовах дефіциту паливно-енергетичних ресурсів особливої актуальності набуває залучення до нього низькоякісного вугілля, вторинних ресурсів тощо. В цьому ж ряду стоїть буре вугілля. В Україні поклади бурого вугілля зосереджені в Дніпровському буровугільному басейні, на Закарпатті, Передкарпатті, Придністров’ї. В структурі балансових запасів вугілля України буре вугілля складає 6,6%. Водночас воно має ряд специфічних властивостей, які перешкоджають його масштабному використанню: висока вологість і гігроскопічність, висока реактивна здатність до кисню, дещо занижена теплота згоряння. Ці характеристики обумовлюють неможливість тривалого зберігання бурого вугілля, перевезення на великі відстані, велику імовірність самозаймання. Існує ряд традиційних та перспективних технологій використання бурого вугілля: брикетування, піроліз, газифікація, зрідження, приготування висококонцентрованих водовугільних суспензій (водовугільного палива) та ін.. Ці технології потребують відповідної первинної підготовки бурого вугілля до переробки. Останнім часом в якості такої технології, яка сумісна з вище перерахованими процесами, а також з гідравлічним транспортуванням і ефективним механічним зневодненням вугілля розглядається технологія масляної агломерації. Мета статті – встановлення раціональних значень основних режимних параметрів процесу масляної агрегації бурого вугілля.
  • Ескіз
    Документ
    Математичне моделювання процесу грануляції бурого вугілля
    (Національний гірничий університет, 2012) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, П. В.; Воробйов, А. П.
    Буре вугілля займає важливе місце в паливно-енергетичному балансі України – його частка складає 6,6%. В нашій країні зосереджено 3,5% світових запасів бурого вугілля. Його можна використовувати як сировину у процесах брикетування, зрідження, газифікації, піролізу. Водночас воно має ряд специфічних властивостей, які перешкоджають його масштабному використанню: висока вологість і гігроскопічність, висока реактивна здатність до кисню, дещо занижена теплота згоряння. Ці характеристики обумовлюють неможливість його тривалого зберігання, перевезення на великі відстані, велику імовірність самозаймання. Актуальним також є питання переробки і облагородження бурого вугілля при його гідротранспортуванні. Існує дві принципово різні технології гідравлічного транспортування вугілля. Перша технологія – транспортування у гідросумішах масовою концентрацією С≈50% з подальшим зневодненням на приймальному терміналі. Друга технологія гідравлічного транспортування вугілля – у вигляді висококонцентрованих водо-вугільних суспензій (ВВВС). Таким чином існує проблема розробки такої технології первинної переробки бурого вугілля, яка б враховувала специфічні властивості вихідного бурого вугілля, умови процесу гідравлічного транспортування вугілля і вимоги до характеристик вугільної сировини подальших операцій по його переробці – піролізу, спалювання, зрідження, брикетування, зневоднення. Рішенням цієї проблеми може стати технологія обробки вугілля масляними реагентами – масляна агрегація. У роботі нами виконано попередні дослідження масляної агломерації (грануляції) бурого вугілля, що дало змогу встановити область раціональних режимних параметрів, вказати найбільш значимі з них – витрати зв’язуючого, рН середовища і його температура, швидкість обертання вала імпелера мішалки-гранулятора. Мета цієї роботи – дослідження процесу масляної грануляції бурого вугілля із застосуванням методу планування експерименту та одержання і аналіз математичної регресійної моделі процесу масляної грануляції.