Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/927

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dngik

Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату" була заснована в 2010 році для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості.

Характерною рисою діяльності кафедри "Видобування нафти, газу та конденсату" є постійний зв'язок з підприємствами та організаціями-замовниками фахівців. Випускники кафедри працюють у галузі видобування, транспортування, використання та реалізації нафти і газу, а також великої кількості сировини, отриманої при їх технологічній переробці.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 3 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження процесу зневоднення дрібнодисперсних матеріалів методом зриву водної плівки
    (Криворізький національний університет, 2005) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло Всеволодович; Гаркушин, Юрій Костянтинович
    Ефективне зневоднення дрібнодисперсних матеріалів є актуальною проблемою сучасних технологій збагачення корисних копалин. Традиційні методи зневоднення, - центрифугування, фільтрація, зневоднююче грохочення, - в ряді випадків не забезпечують потрібного рівня вологості кінцевого продукту. В роботах запропоновано новий високоефективний метод зневоднювання дрібного матеріалу зривом водної плівки (метод ЗВП) у швидкісному струмені повітря. Вітчизняними дослідниками опрацьовано оригінальний спосіб реалізації цього методу ежектуванням зневоднюваного матеріалу. Разом з тим, до сьогодні процес зневоднення ежектуванням досліджено на первинному емпіричному рівні без системного підходу до вивчення факторних взаємозв’язків. Це утруднює розробку теоретичних основ і раціональних конструкцій ежекторних установ. Мета цієї статті – дослідити процес зневоднення дрібнодисперсного матеріалу методом ЗВП з використанням активного факторного експерименту.
  • Ескіз
    Документ
    Дериватографічні дослідження інтенсивної технології зневоднення вугілля різного ступеня вуглефікації
    (Державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет", 2005) Гаркушин, Юрій Костянтинович; Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло Всеволодович; Шендрик, Т. Г.
    Встановлено, що дериватографічний метод дозволяє оцінити характер та інтенсивність впливу поверхнево-активних речовин (ПАР) на плівкову вологу на вугільній поверхні. Підтверджена доцільність застосування ПАР для інтенсифікації зневоднення вугілля низької стадії вуглефікації. У випадку негативного заряду вугільної поверхні зневоднююча дія ПАР зростає в ряду: катіонактивні – нейоногенні – аніонактивні.
  • Ескіз
    Документ
    Застосування дериватографії для оцінки структури води на вугільній поверхні
    (Державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет", 2003) Гаркушин, Юрій Костянтинович; Шендрик, Т. Г.; Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло Всеволодович
    Запропоновано використовувати дериватографічний метод для дослідження структури водних плівок на вугільній поверхні. Він дозволяє ідентифікувати деякі види вологи, зокрема відрізнити плівкову вологу від інших видів вологи. У випадку гідрофільних матеріалів цей метод дозволяє виділити окремі види плівкової вологи (імовірно, міцно зв’язану і адгезійну).
  • Ескіз
    Документ
    Досвід застосування дериватографії для оцінки структури води на вугільній поверхні
    (Донецкий национальный технический университет, 2008) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло Всеволодович; Шендрик, Т. Г.; Гаркушин, Юрій Костянтинович
    Запропоновано і обґрунтовано використання дериватографічного методу для до-слідження структури водних плівок на вугільній поверхні. Експериментально по-казано, що він дозволяє ідентифікувати плівкову вологу, зокрема відрізняти її від об’ємної. Встановлено, що у випадку гідрофільних матеріалів дериватографічний метод дозволяє виділити окремі види плівкової вологи - міцно зв’язану і адгезійну. Досліджено вплив поверхнево-активних речовин на енергію зв'язку у поверхневій водній плівці для вугілля різного ступеня вуглефікації.
  • Ескіз
    Документ
    Дериватографічні дослідження процесу зневоднення вугілля з використанням поверхнево-активних речовин-інтенсифікаторів
    (Державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет", 2004) Гаркушин, Юрій Костянтинович; Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло Всеволодович; Шендрик, Т. Г.
    Виконано дериватографічні дослідження терморозкладу зволоженого і повітряно-сухого вугілля у присутності поверхнево-активних речовин (ПАР). Виявлено вплив ПАР на структуру "товстих" та β-плівок води на вугільній поверхні і розглянуто механізм цього впливу.
  • Ескіз
    Документ
    Спосіб зневоднення зернистих матеріалів
    (ТОВ "Міжнародний науковий комітет", 2003) Пілов, Петро Іванович; Гаркушин, Юрій Костянтинович; Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло Всеволодович
    Спосіб зневоднення зернистих матеріалів, що включає змішування матеріалу з газовим потоком у робочій камері інжектора і передачу суміші через розпнну трубку у бункер, який відрізняється тим, що суміш розділяють на тверду і газову фазу у сухому циклоні, потім тверду фазу направляють у бункер, а газоподібну - у атмосферу.
  • Ескіз
    Документ
    Фундаментальні уявлення про структуру рідини на твердій поверхні як базові в технологіях переробки мінеральної сировини
    (2003) Гаркушин, Юрій Костянтинович; Сергєєв, Павло Всеволодович; Білецький, Володимир Стефанович
  • Ескіз
    Документ
    Застосування деритографії для вивчення процесів в міжфазній зоні "тверде-рідина"
    (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2004) Білецький, Володимир Стефанович; Гаркушин, Юрій Костянтинович; Сергєєв, П. В.; Шендрик, Т. Г.