Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/927
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/dngik
Кафедра "Видобування нафти, газу та конденсату" була заснована в 2010 році для підготовки спеціалістів в нафтогазовій промисловості.
Характерною рисою діяльності кафедри "Видобування нафти, газу та конденсату" є постійний зв'язок з підприємствами та організаціями-замовниками фахівців. Випускники кафедри працюють у галузі видобування, транспортування, використання та реалізації нафти і газу, а також великої кількості сировини, отриманої при їх технологічній переробці.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора технічних наук, 3 кандидата технічних наук; 2 співробітника мають звання професора, 1 – доцента, 1 – старшого наукового співробітника.
Переглянути
Результати пошуку
Документ Аналіз зміни характеристик вугільних шламів в умовах тривалого зберігання(Донецький державний технічний університет, 2001) Білецький, Володимир Стефанович; Самилін, Валерій М.; Сергєєв, Павло ВсеволодовичДосліджено поверхневі функціональні групи та залежність товщини оксі-плівки на вугільній поверхні від тривалості його зберігання.Документ Дослідження процесу зневоднення дрібнодисперсних матеріалів методом зриву водної плівки(Криворізький національний університет, 2005) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло Всеволодович; Гаркушин, Юрій КостянтиновичЕфективне зневоднення дрібнодисперсних матеріалів є актуальною проблемою сучасних технологій збагачення корисних копалин. Традиційні методи зневоднення, - центрифугування, фільтрація, зневоднююче грохочення, - в ряді випадків не забезпечують потрібного рівня вологості кінцевого продукту. В роботах запропоновано новий високоефективний метод зневоднювання дрібного матеріалу зривом водної плівки (метод ЗВП) у швидкісному струмені повітря. Вітчизняними дослідниками опрацьовано оригінальний спосіб реалізації цього методу ежектуванням зневоднюваного матеріалу. Разом з тим, до сьогодні процес зневоднення ежектуванням досліджено на первинному емпіричному рівні без системного підходу до вивчення факторних взаємозв’язків. Це утруднює розробку теоретичних основ і раціональних конструкцій ежекторних установ. Мета цієї статті – дослідити процес зневоднення дрібнодисперсного матеріалу методом ЗВП з використанням активного факторного експерименту.Документ Математичне моделювання суміщеного процесу "селективна масляна агломерація – гідротранспорт вугілля"(2005) Протасов, Ю. О.; Сергєєв, Павло Всеволодович; Білецький, Володимир СтефановичДокумент Математичне моделювання процесу адгезійного контакту "вуглемасляна речовина – золото"(Донецький національний технічний університет, 2002) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло ВсеволодовичДосліджено елементарний акт процесу адгезійного збагачення тонкодисперсного золота при використанні в якості адгезійного активного матеріалу вуглемасляних гранул.Документ Дослідження масляної агрегації коксівного вугілля(ДП "Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут (УХІН)", 2018) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло ВсеволодовичДокумент Теоретична оцінка раціональних витрат латексного реагенту при селективній флокуляції тонкодисперсного вугілля(Український державний науково-дослідний вуглехімічний інститут, 2020) Сергєєв, Павло Всеволодович; Круть, Олександр Анатолійович; Білецький, Володимир СтефановичСтаття присвячена одній з найбільш складних проблем вугільних технологій – переробці тонкодисперсного (-100-200 мкм) і особливо ультратонкого (-50 мкм) вугілля. Ефективність традиційних гравітаційних та флотаційних технологій суттєво зменшується зі зменшенням крупності збагачуваного вугілля. Одним з перспективних напрямків вилучення такого вугілля з рядової вугільної маси в концентрат є флокуляційно-флотаційна технологія, яка передбачає селективну флокуляцію ультратонкого (-50 мкм) вугілля перед флотацією із застосуванням синтетичних латексних реагентів. Авторами виконано теоретичний аналіз і аналітична оцінка раціональних витрат латексного флокулянта в процесі селективної флокуляції ультра тонкого (-50 мкм) вугілля у рамках флокуляційно-флотаційної технології його збагачення.Документ Дериватографічні дослідження інтенсивної технології зневоднення вугілля різного ступеня вуглефікації(Державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет", 2005) Гаркушин, Юрій Костянтинович; Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло Всеволодович; Шендрик, Т. Г.Встановлено, що дериватографічний метод дозволяє оцінити характер та інтенсивність впливу поверхнево-активних речовин (ПАР) на плівкову вологу на вугільній поверхні. Підтверджена доцільність застосування ПАР для інтенсифікації зневоднення вугілля низької стадії вуглефікації. У випадку негативного заряду вугільної поверхні зневоднююча дія ПАР зростає в ряду: катіонактивні – нейоногенні – аніонактивні.Документ Застосування дериватографії для оцінки структури води на вугільній поверхні(Державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет", 2003) Гаркушин, Юрій Костянтинович; Шендрик, Т. Г.; Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло ВсеволодовичЗапропоновано використовувати дериватографічний метод для дослідження структури водних плівок на вугільній поверхні. Він дозволяє ідентифікувати деякі види вологи, зокрема відрізнити плівкову вологу від інших видів вологи. У випадку гідрофільних матеріалів цей метод дозволяє виділити окремі види плівкової вологи (імовірно, міцно зв’язану і адгезійну).Документ Досвід застосування дериватографії для оцінки структури води на вугільній поверхні(Донецкий национальный технический университет, 2008) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло Всеволодович; Шендрик, Т. Г.; Гаркушин, Юрій КостянтиновичЗапропоновано і обґрунтовано використання дериватографічного методу для до-слідження структури водних плівок на вугільній поверхні. Експериментально по-казано, що він дозволяє ідентифікувати плівкову вологу, зокрема відрізняти її від об’ємної. Встановлено, що у випадку гідрофільних матеріалів дериватографічний метод дозволяє виділити окремі види плівкової вологи - міцно зв’язану і адгезійну. Досліджено вплив поверхнево-активних речовин на енергію зв'язку у поверхневій водній плівці для вугілля різного ступеня вуглефікації.Документ Задача визначення діаметра центрального зерна структур "ядро-оболонка" при масляній агломерації вугілля(Державний вищий навчальний заклад "Національний гірничий університет", 2014) Білецький, Володимир Стефанович; Сергєєв, Павло Всеволодович; Потапенко, Сергій ЮрійовичСьогодні в галузі вугільних технологій продовжуються дослідження і активно ведеться пошук технічних рішень по збереженню коксівних властивостей вугілля під час його дальнього магістрального гідротранспорту. Зокрема, про це свідчать останні роботи Уханьського проектного і науково-дослідницького інституту вугільних технологій (Wuhan Design & Research Institute of China Coal Technology & Engineering Group) WDRI – провідного проектного та науково-дослідницького вугільного інституту Китаю. За останні 20 років WDRI було спроектовано близько двадцяти трубопроводів для транспортування вугілля, зокрема: "Meizhou – Shantou", "Shenmu – Beijing", "Changcheng", "Zuoquan and Heshun-Wuhan", "Pingdingshan – Wuhan", "Shen-Wei" і т. д.